17-те століття в серці Львова

17-те століття в серці Львова

Панорама Львова з ратуші
Регіон	м. Львів
Маршрут	пл. Ринок - вул. Театральна - вул. Руська - вул. Підвальна
Тип маршруту	пішохідний
Загальна протяжність	900 м.


Тривалість	1 - 1,5 год.
Складність	низька

Маршрут "17-те століття в серці Львова" проходить у історичному центрі м. Львів.

Зрозуміти ред.

У XVII столітті м. Львів активно розвивалось. Економічне піднесення сприяло культурному: значна частина пам’яток культури історичного центру Львова, який занесений до Світової спадщини ЮНЕСКО, були збудованими чи добудованими до приблизно сучасного вигляду саме у цьому столітті. У маршрут включені головні церковні святині 17-го ст., а саме костел Єзуїтів і комплекс Успенської церкви, кам’яниці на пл. Ринок тих часів, Міський арсенал і, звичайно, ратуша.

Підготуватись ред.

Маршрут триває декілька годин, тому особливих підготувань не передбачає. Усі пункти можна оглянути зовні безкоштовно, але у деяких всередині розташовані музеї, вхід у які платний. Також платити за вхідний квиток потрібно при піднятті на оглядовий майданчик ратуші. Вартість, графік роботи і інші деталі вказані після опису кожного пункту маршруту у розділі "Пересуваємось по маршруту".

Як дістатись ред.

До центру м. Львів можна доїхати:

Від Головного Залізничного вокзалу Львова (30 хв.): трамваєм № 1 (3 грн.), тролейбусом № 9 (3 грн.), маршрутко № 29 (5 грн.).
Від Центрального автовокзалу Львова (40 хв.): автобусом № 3А (5 грн.).
Від аеропорту у Львові (50 хв.): тролейбусом № 9 (3 грн.), маршруткою № 48 (5 грн.)

Пересуваємось по маршруту ред.

Львівська ратуша (пл. Ринок №1).

Ратуша, 1620 рік

У 17-му столітті будинок міської ратуші мав зовсім інший вигляд, ніж у 21-му. Вежа була восьмигранною, з чотирма циферблатами годинників, обведена балконом, який спирався на 20 консолей, вісім з яких мали вигляд левів з родинними емблемами членів міської ради у лапах. При вході у ратушу стояла колона з скульптурою лева, який у руках тримав геральдичний щит. На балконі постійно перебував стражник-сурмач. Його обов'язком було сурмити з чотирьох кутів ратуші після кожного удару годинника, а також сурмити тривогу у разі пожежі або якогось іншого нещастя. Свою сурму при цьому він вкладав у пащу кам'яного лева. Цю традицію частково відновили у 2011 р. – щодня о 12 годині з вежі ратуші лунають звуки сурми. У ратуші розташовувались міські в'язниці, на той час їх було п’ять: 2 у будівлі, 3 — під нею, у землі.

Вхід у ратушу вільний, але, щоб піднятись на оглядовий панорамний майданчик на верхівці вежі, потрібно сплатити дорослим – 20 грн з особи, дітям – 10 грн. Він відкритий щоденно з 9:00 - 20:00 (літній графік) та з 9:00 - 18:00 (зимовий графік).

Кам'яниця Бандінеллі (пл. Ринок №2).

Кам'яниця Бандінеллі

Будинок звели наприкінці 16-го століття. На початку 17-го його придбав купець з Італії Роберто Бардінеллі і започаткував тут класичну пошту європейського зразка — першу в Україні, звідки поштові кур'єри двічі на тиждень відвозили кореспонденцію в різні куточки Європи. На фасаді будинку зображені дельфіни, які є символом успішної торгівлі. Тогочасний польський король надав Роберто привілей утримання регулярної королівської пошти і титул королівського поштмагістра. Львів'яни могли щосуботи відправляти й одержувати листи з усієї Європи, але ці послуги коштували досить дорого.

Зараз у будівлі розміщено один із відділів Львівського історичного музею (ЛІМ) - “Палаццо Бандінеллі”. Як і у інших відділах ЛІМ, що включені у маршрут, він працює за графіком з 10:00 по 17:00 усі дні тижня, окрім середи. Вхідні квитки для дорослих коштують 30 грн.; для учнів, студентів, пенсіонерів — 10 грн.; сімейний квиток – 60 грн. (2 дорослих, 2 дітей). Можна замовити екскурсію за 200 грн. (до 20 осіб).

Чорна кам'яниця (пл. Ринок №4).

Чорна кам'яниця

Збудована наприкінці 16-го століття італійськими архітекторами. Згодом Ян Лоренцович — власник будівлі на початку 17-го століття — відкрив у ній одну з перших у Львові аптек. Коли його онука вийшла заміж за лікаря Анчевського, кам’яницю прозвали “докторівською”. Анчевський відкрив крамниці, займався торгівлею, привіз у Львів із Рима скульптуру свого патрона Святого Мартина, яка донині прикрашає фасад Чорної кам’яниці. Це постать вершника, який відрізає і віддає жебракові полу свого плаща. Подружжя доньки Анчевського з її чоловіком стало наступним власником маєтку, проте часто серед дня міщани чули галас з кам’яниці, а сходами летіли капелюхи. Жінка мала психічні розлади.

Зараз у кам’яниці розміщено відділи історії української діаспори та історії західноукраїнських земель Львівського історичного музею. Графік роботи музею, вартість вхідних квитків і екскурсії такі ж, як у інших будівлях відділів ЛІМ (наприклад, у музеї “Палаццо Бандінеллі”).

Палац Корнякта або королівська кам’яниця (пл. Ринок №6).

Палац Корнякта

Найбагатший львів’янин 17-го століття, купець-виноторговець Костянтин Корнякт отримав дворянство за вірну службу королівським секретарем, а також дозвіл спорудити палац з 6-ма вікнами , що було особливим привілеєм. Згодом кам’яницю викупила родина Собеських і, як спадок, вона перейшла польському королю Яну ІІІ Собеському, після чого її називають королівською. Окрасою експозиції палацу Корнякта є так звані «королівські зали», включно з унікальною в Україні готичною залою. Також у кам’яниці є антикварний магазин та італійський дворик, яким його називають через схожість з ренесансними двориками Флоренції та Рима. У подвір'ї дворику можна оглянути ганебний стовп, біля якого у середньовіччі виконували покарання злочинців. У ньому ж знаходиться кафе, що працює в теплу пору року, а вечорами бувають концерти класичної музики.

Зараз у кам’яниці розміщено відділ Львівського історичного музею. Графік роботи музею, вартість вхідних квитків і екскурсії такі ж, як у інших будівлях відділів ЛІМ. Окремо потрібно платити за вхід у італійський дворик: для дорослих – 10 грн.; - для учнів, студентів та пенсіонерів – 5 грн.;

Венеційська кам'яниця (пл. Ринок №14).

Венеційська кам'яниця

Будинок збудували наприкінці 16-го ст. на замовлення венеційського консула і купця Антоніо Массарі. Оскільки тут уже стояв старий дім, то перебудова торкнулася тільки фасаду. Має над вхідним порталом кам'яний герб Венеції — лева з розкритою книгою, на якій написано «1600» - це рік реставрації, а також виведений латинський напис, що у перекладі означає: "Світ буде з вами, Марк, мій євангеліст".

Зараз у будівлі цілодобово працює ресторан-крайпа “Криївка”. Кухня — українська, польова. Страви подають у військовому посуді. У ресторані є такі атракції, як тир та вільне користування зброєю.

Кам'яниця Шольц-Вольфовичів (пл. Ринок №23).

Кам'яниця Шольц-Вольфовичів

Збудований в стилі ренесанс у 1570 р. на замовлення вихідців зі Сілезії Шольц-Вольфовичів - однієї із гілок могутнього клану Шольців. Родина Шольців була дуже заможною і володіла ще кількома кам'яницями на Ринку. Фасад будинку багато декорований як біблійними скульптурними композиціями, так і скульптурними портретами звичайних львів'ян. На будинку є кілька написів латинською мовою: «Ubi uber ibi tuber» (вщерть добра є — випирає), «Ubi charitas ibi Deus» (де милосердя, там Бог), «Ubi opes ibi amici» (де багатство, там і друзі), «turris fortissima nomen Domini. Prov 18» (Господнє ім'я несхитна вежа. Приповідки, 18.10).

Кам'яниця Массарівська (пл. Ринок №24).

Кам'яниця Массарівська

Споруджена у 16-му, належала родині Шольців, але згодом Антоніо Массарі одержав її у придане від дружини, після чого кам’яниця отримала таку назву. У другій половині XVII ст. будинок перейшов у власність радника Ґордона, шотландця за походженням.

Зараз у будівлі знаходиться відділи археології та давньої історії України Львівського історичного музею. Графік роботи музею, вартість вхідних квитків і екскурсій такі ж, як у інших будівлях відділів ЛІМ.

Кам'яниця Гепнерівська або «Кам'яниця з афоризмами» (пл. Ринок №28).

Кам'яниця Гепнерівська

Зберігся у незмінному виді з часу своєї відбудови на початку XVII ст. Це одна з найкращих пам'яток львівської житлової архітектури епохи Ренесансу. Будівлю спорудив львівський райця і доктор медицини Павло Домінік Гепнер. Він поселився у приміщенні 1610 року. Відтоді будинок називали Гепнерівським, Докторівським та Домініківським. На фасаді вирізьблені латинські вислови моралізаторського змісту. Переклад: «Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний», «Ніколи не дисонує корисне з красивим», «Ти мій Бог і моє все», «Де милосердя, там Бог», «Вщерть добра є — випирає», «Де багатство, там і друзі», «Добрий не заздрить нікому», «Чеснота долає все», «Нагорода за доброчесність — шана», «Лише доброчесність тріумфує», «Низьким висока».

Костел єзуїтів - Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна №11).

Костел єзуїтів

Єзуїти, утвердившись у Львові на початку XVII століття, 1610 року розпочали будівництво свого храму у стилі бароко, завершили 1630 р. За зразок своєї творчості архітектори взяли римський костел Іль Джезу. Львівський костел став для єзуїтів третім за числом на теренах Речі Посполитої та найбільшим храмом у Львові, він може вмістити 5000 вірян. Храм був найбільшою й найвищою спорудою міста. У нішах головного східного фасаду – фігури єзуїтських святих. В інтер’єрі храму багато творів декоративного живопису та скульптури XVIII-XIX століть. У костелі знаходяться надгробки видатного полководця, оборонця Львова від татар Станіслава Яблоновського та родини магнатів Дідушицьких.

Сьогодні, в Єзуїтському храмі проводяться Богослужіння, вхід вільний. Має костел і своє підземелля — ще з 13-го століття. Тут можна побачити залишки побутової кераміки 16 ст. і фрески 17 ст., різьблений саркофаг архиєпископа М. Вижицького і пластичні панорами княжого, готичного і барокового Львова. Вхідний квиток коштує 15 грн. (з дорослого) і 5 грн. (учнівський). З 10:00 по 18:00 щодня додатково можна замовити екскурсію. По п'ятницях і суботах проходять нічні екскурсії. Вартість залежить від кількості учасників групи (від 170 грн. до 290 грн.).

Львівська єзуїтська колегія (вул. Театральна №13).

До костелу єзуїтів примикає будівля Єзуїтської колегії, що споруджувалась одночасно з костелом єзуїтів на початку 17-го ст. Львівська єзуїтська колегія - вищий навчальний заклад, що існував з 1608 року у Львові. Датою припинення існування колегії вважається січень 1661, коли своїм указом польський король Ян Казимир присвоїв єзуїтській колегії статус академії та «титул університету». Єзуїтська академія стала першим в Україні (і загалом у Східній та Центральній Європі) університетом. Дата її заснування вважається днем заснування Львівського університету (ЛНУ ім. І. Франка). У колегії навчався Богдан Хмельницький, що засвідчує меморіальна таблиця на будівлі.

Храмовий комплекс Успенської церкви (вул. Руська 5/7).

Успенська церква і Вежа Корнякта

Каплиця Трьох Святителів

- Храм Успення Пресвятої Богородиці. Вважається, що святиня на цьому місці була ще у княжі часи. Велике місце мала відбудова у 1591 – 1629 роках. Нею займались одні з найвідоміший архітекторів того часу. Ренесансний стиль підкреслює тип тринавної базиліки, а українські архітектурні тенденції виявляють традиційні куполи святині. Цінними пам’ятками мистецтва XVII–XVIII століть у інтер’єрі Успенської церкви є двадцять унікальних ікон, виконаних відомими малярами. На стінах Успенської церкви зберігся оригінальний станковий живопис XVII століття. Під час Богослужінь вхід у церкву вільний.
- Каплиця Трьох Святителів. Її було побудовано у кінця 16-го ст. на кошти грецького купця Костянтина Корнякта. Каплицю виконано в стилі ренесансу з народними елементами. У художньому оформленні каплиці використано орнамент з виноградної лози, який вважають архітектурним шедевром міста Львова. У 17-му столітті вона ще не була сполученою із храмом.
- Вежа Корнякта. Дзвіниця у ренесансному стилі була завершена у 1578 р. за кошти К.Корнякта. Вона повинна була виконувати відразу кілька функцій: презентаційну, оборонну, релігійну та пожежної безпеки. Першопочатково вона складалася з трьох ярусів, однак після пожежі у другій половині 17-го ст. було зведено ще один ярус (бароковий) – саме такий вигляд вежа Корнякта має і у наш час. Її головний дзвін “Кирило” важить 6,5 тонн. Вважається, що саме вежа Корнякта стала своєрідним символом Львівського Успенського братства, адже саме її зображення зберігається на печатках та видавничій марці братства.
Міський арсенал (вул. Підвальна № 5).

Міський арсенал

Міський арсенал — фортифікаційна споруда у Львові, побудована в 1554—1556 роках. Пам'ятка ренесансної оборонної архітектури. В Арсеналі зберігали і лагодили зброю. Поряд з ним містився склад боєприпасів. З кінця 16-го століття при будівлі існувала ливарня гармат, що їх відливали для оборони міста і на продаж. Чергова реконструкція міського арсеналу відбулася у середині 17-го ст. за активної підтримки короля Владислава IV Вази. Відтоді міський арсенал почав носити назву Королівський. Аж під час чергової реконструкції у зв'язку з падінням Шевської вежі на споруду 1670-х років арсенал отримав свій третій ярус та набув схожості з тією спорудою, яку ми звикли зараз бачити.

Після здобуття незалежності у 1991 р. в будівлі було влаштовано "Музей-Арсенал", який нині є самостійним відділом Львівського історичного музею і єдиним музей зброї в Україні. Графік роботи музею, вартість вхідних квитків і екскурсії такі ж, як у інших будівлях відділів ЛІМ. Музейні експонати представляють зброю від Х до ХХ століть 30 країн світу. У приміщенні музею працює антикварна крамниця.

У будівлі працює реберня "Під Арсеналом". Про кухню і атмосферу закладу відгуки, зазвичай, дуже позитивні, але є і мінуси: тривалі черги та високі ціни.

Застереження ред.

Особливих застережень немає, потрібно лише добре врахувати графіки роботи музеїв, вартість вхідних квитків, екскурсій і дні роботи.

Куди далі ред.

Каплиця Боїмів [1]
Костел і шпиталь святого Лазаря [2]
Каплиця Кампіанів [3]
Церква Святого Хреста [4]
Палац латинських архієпископів [5]
Костел святого Лаврентія, монастир і шпиталь боніфратрів [6]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!