Радехів

Радехів знаходиться в Червоноградському районі Львівської області.

Зрозуміти

Місто розташоване на рівнинній і легкохвилястій місцевості Надбужанської котловини, над річкою Острівкою — притокою Стиру. Через місто проходить Головний європейський вододіл.

Населення

Населення становить 9 750 мешканців. За статистичними даними, 1880 року в Радехові було 3555 мешканців, а 2001 року — 9 230. У 2021 - 9746 осіб.

Історія міста

Історія міста має понад 5 століть. Спочатку Радехів був поселенням, пізніше селом, у ХХ столітті (до 1939 року) — повітовим містечком, а після звільнення територій західної України і включення їх в склад УРСР отримало статус міста. Після проголошення незалежності України, місто стало адміністративним центром однойменного району. У 2020 році, після зміни адміністративно-територіального устрою, місто втратило статус районного центру.

Згідно із народною етимологією назва «Радехів» пояснюється словосполученням слів «радо ховатися», оскільки людям доводилося часто переховуватися від ворогів у лісах, болотах та очеретах. Проте місцеві краєзнавці стверджують, що назва міста має відантропонімічне походження: «Радех» від «Радослав», «Радолюб» тощо.

Перша письмова згадка про Радехів датована 1472 роком. Територія, на якій постало місто, входила до Белзького князівства, що утворилося близько 1170 року і належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському.1578 року татари дощенту знищили Радехів, Витків, Полове, Середпільці, про що можна дізнатися із тогочасних податкових книг.

Власниками Радехова довгий час була родина Лящів. На початку XVIII століття Радехів перейшов до графа Вільгельма Мієра, генерал-майора польського війська, шотландця за походженням. Саме за нього й розпочалося стрімке зростання містечка. Мієр обрав Радехів центром своєї латифундії та домігся для нього магдебурзького права, тож з 1752 року Радехів офіційно отримав статус міста та право на проведення ярмарок. У 1775 році син Вільгельма, поморський воєвода Юзеф Мієр, побудував тут великий палац,. Він також переніс до Радехова римо-католицьку парафію з сусіднього Станина та зініціював зведення костелу святої Анни, яке зайняло 53 роки і було завершене вже по смерті ініціатора. Сам костел після завершення будівництва у 1828 році отримав титул Непорочного зачаття Діви Марії. У другій половині XIX століття Радехів перейшов у власність майбутнього маршалка галицького сейму графа Станіслава Бадені, який одружився з дочкою Мієра Цецилією. Він перебудував і розширив палац, насадив парк, побудував оранжерею і наказав обгородити свої володіння триметровою кам’яною стіною. Бадені також узявся за облаштування міста: наказав розбити тут великі зелені газони, збудував кілька престижних кам’яниць. З 1887 року у місті почав працювати пивзавод, продукція якого була відома по всій Галичині.

Наприкінці XIX—початку XX століття у Радехові існував ряд громадських організацій, зокрема товариство «Сільський господар». Протягом 16 років діяло «Грошове товариство друзів шкільної дітвори», метою якого була матеріальна допомога бідним дітям незалежно від їх національності та віросповідання. Також діяло «Братство тверезості».

З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету захищати інтереси української мови та культури, займалося підвищенням рівня освіченості місцевого українського населення. Читальню в самому Радехові відкрито в травні 1897 року.

У листопаді 1912 року відбулося урочисте освячення Народного Дому. В наш час цій будівлі знаходиться Радехівська центральна бібліотека при міській раді. У Народному Домі діяли промислова школа, народна школа, товариство «Рідна школа», «Просвіта», «Сільський господар».

Наприкінці 2018 року Радехів став адміністративним центром об'єднаної територіальної громади.

Як дістатись

Потягом

В місті діє залізнична станція Радехів, яка має сполучення зі Львовом, Червоноградом, Луцьком.

Транспорт

Через Радехів проходить автошлях національного значення Н17 (Львів — Радехів — Луцьк) та автошлях територіального значення Т 1410 (Червоноград — Радехів). В місті діє залізнична станція Радехів, яка має сполучення зі Львовом, Червоноградом, Луцьком.

Що відвідати

• Храм Святого Миколая (1918 рік)
• Храм Святого Миколая (Новий) (1998 рік)
• Будівля міської ради (1910 рік)
• Будівля старого народного дому (1912 рік)
• Будівля школи мистецтв (1910 рік)
• Ринкова площа (XIX століття)
• Залишки мурів палацу (XIX століття)
• Залишки паркової оранжереї (XIX століття)
• Будівля колишнього повітового староства (нині — СЗШ № 1)
• Будівля дитячої лікарні (XX століття)
• Синагога (XVII століття)
• Підвали графа Бадені
• Історична частина вулиці Лесі Українки
• Історико-меморіальний комплекс «Старий цвинтар», розташований за будівлею поліклініки.

У місті є пам'ятник Тарасові Шевченку. У 2008 році відбулося урочисте відкриття та посвята фігури Ісуса Христа. Також у центрі біля Ринкової площі стоїть фігура ангела з мечем, який береже спокій міста.

Де поїсти

Де зупинитись

Куди далі

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!