місто в Київській області (Україна)



Переяслав
noframe
Переяслав
noframe
Дерев'яні храми
в етнографічному музеї
Корисна інформація
Населення 30 000
Телефонний код +380 4567
Офіційний сайт

Переяслав знаходиться в Київській області.

Переяслав— одне з найдавніших міст Київської Русі, відоме також як місце Переславської ради, де в 1654 році було прийнято рішення про приєднання українських земель до Росії. Хоча ні з тих часів, ні, тим більше, з давньоруських в Переяславі майже нічого не залишилося, містечко це цікаве і просто створене для короткої одноденної поїздки з Києва. У Переяславі близько 30 музеїв, головний з яких — музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

ЗрозумітиРедагувати

Переяслав розташований на річці Трубіж за 4 км від лівого берега Дніпра і 90 км від Києва. В літописі місто вперше згадується під 907 роком у зв'язку з мирним договором між київським князем Олегом і Візантією, хоча багато хто вважає цю згадка недостовірною. Назва Переяслав (Переславль) означає «перейняти славу» і відбувається, знову-таки за легендою, від битви на Трубежі між дружиною якогось київського князя і печенігами. Битва традиційно розпочалася поєдинком богатирів, в якому невідомий представник Києва переміг печеніга, чим перейняв славу.

Першим переяславським містобудівником був Володимир Великий, який облаштував у місті велику фортецю для захисту Києва від печенігів. У XI-XII ст. Переяслав (відомий також як Переславль-Русский) — столиця самостійного князівства. На честь міста був, зокрема, названий заснований Юрієм Долгоруким Переславль-Залеський, і навіть річку в тому далекому, північно-східному куточку Русі теж назвали Трубежем. До початку XIII століття в Переяславі було принаймні два кам'яних храми.

У 1239 монголи зруйнували місто вщент. Про його подальше життя відомо мало. До XVI століття Переяслав опинився на периферії польсько-литовських земель і навіть якимось чином отримав Магдебурзьке право. У 1648 році після повстання Богдана Хмельницького Переяслав входить до складу Гетьманщини, стаючи центром одного з 16 козацьких полків. П'ять років по тому Богдан Хмельницький відправляє до Москви посольство з проханням про прийняття Гетьманщини під заступництво російського царя. Порадившись із Земським собором, цар на цю авантюру погоджується, і пізньої осені 1653 року направляє зустрічне посольство в Україну для приведення гетьманських земель до присяги. 8 січня 1654 року в Переяславі збирається рада, тобто зустрічаються представники різних козацьких військ і стверджують договір про дружбу з Росією.

За Переяславською радою пішли півсотні років нерозберихи, коли всі воювали з усіма: поляки і кримські татари — з царським військом з Москви, а правобережне Гетьманство — з лівобережним. Переяслав ніякої серйозної ролі в цих подіях вже не грав. Коли політична ситуація, нарешті, стабілізувалася, він став звичайним повітовим містом, пізніше райцентром Київської області, який отримав в 1943 році, з нагоди звільнення від окупації, назву Переяслав-Хмельницький.

Після війни в Переяславі і його околицях багато працювали археологи, з ініціативи яких в місті було відкрито десятки музеїв. Подивитися тут і правда є на що — від чудесного музею під відкритим небом до розкопок давньоруських храмів і доісторичних пам'яток трипільської культури. За загальною кількістю музеїв Переяслав обганяє, напевно, всі українські міста крім Києва, хоча ця кількість не повинна вводити в оману: на огляд кожної з цих колекцій у вас навряд чи піде більше 10-15 хв, причому частина часу займе спілкування із працівниками музею, які дуже віддані своїй справі і в масі своїй дуже балакучі. У місті переважає українська мова.

Як дістатисьРедагувати

  ПотягомРедагувати

  АвтомобілемРедагувати

Переяслав стоїть на трасі Київ — Дніпропетровськ за 90 км від Києва і 110 км від Черкас. Дорога двосмугова, відносно пристойної якості. Вона досить завантажена, але проходить осторонь від населених пунктів і не має надмірних швидкісних обмежень, тому, вслід за маршрутками, від межі Києва до Переяслава цілком реально доїхати за годину.

  АвтобусомРедагувати

В Переяслав ходять маршрутки з Києва від станцій метро зеленої гілки — Харківської, Бориспільської та Позняків. Маршрутки належать принаймні трьом різним компаніям, які якось ділять між собою ці станції метро, а в самому Переяславі відправляються з різних місць в радіусі 100 м від автостанції. Час в дорозі — близько години, відправлення по наповненню. По дорозі маршрутки проходять через місто Бориспіль (поруч з однойменним київським аеропортом) і зупиняються там на вимогу, хоча, якщо ви сідаєте на маршрутку в Борисполі, то до самого Переяслава будете, швидше за все, стояти.

Через Переяслав проходять автобуси черкаського напрямку, а ось за Дніпро, в сторону Канева, прямого транспорту немає.

1 Автостанція, вул. Богдана Хмельницького. Невеликий будинок з буфетом.

  КораблемРедагувати

Раніше, ще за радянських часів, до міста можна було дістатися Дніпром, проте із 90-тих років регулярне сполучення відсутнє.

ТранспортРедагувати

Кілька міських автобусних маршрутів починаються від автостанції, міські автобуси ходять з інтервалом приблизно раз на годину. Будь-який з цих автобусів підвезе вас в центр міста. До етнографічному музею автобуси не ходять, але прямо там же, на площі перед автостанцією, можна взяти таксі.

Що відвідатиРедагувати

1 Пам'ятник Переяславській раді, пл. Переяславської Ради. Пам'ятник, який зображає козацьких прохачів і царських посланців, встановлений в 1982 році з нагоди 325-річчя події. У силу поточної політичної ситуації пам'ятник закинутий, та й стоїть по сусідству громада недобудованого історичного музею позначає Переяславську раду як пройдений етап української історії.

2 Пам'ятник «Навіки разом», пл. Богдана Хмельницького. Ще один пам'ятник Переяславській раді (1961 рік, до 300-річчя події) встановлено перед будівлею міської адміністрації. Дві жінки неясної професії символізують сестер Росію і Україну. Виглядають вони досить аполітично, але, на свою біду, тримають в руках конституцію СРСР і супроводжуються підписом «Навiки з росiйським народом». Як не дивно, пам'ятник вцілів, але для балансу обох сестер обмотали рушниками і прапорами. У художньому плані пам'ятник цікавий тим, що це нечастий в українській провінції (і взагалі в провінції) зразок кондового античного стилю з барельєфами і величезним постаментом.

Чим зайнятисьРедагувати

1 Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Музей зібрав все найкраще, що є в Переяславі — від половецьких святилищ і реконструкції давньоруських жител до традиційних хат і старої сільгосптехніки. Для музею під відкритим небом ця мішанина досить незвичайна, але дуже зворушлива і в чомусь зручна: за пару годин ви побачите чималу частину української історії та етнографії. На окрему увагу заслуговують дерев'яні церкви, вивезені із зони затоплення Канівського водосховища. Половина переяславських музеїв знаходиться всередині етнографічного: наприклад, в одні дерев'яні церкви можна зайти просто так, а в інші — за символічну додаткову плату (2-3 грн), оскільки всередині представлена колекція ікон або, скажімо, рушників. Асортимент величезний: музей хліба, музей старої поштової станції, музей рушника і, нарешті, музей космосу — правда, деякі з них напевно будуть закриті: години роботи цих міні-музеїв чомусь не корелюють з годинником роботи основного. На відвідування відкритої експозиції піде пара годин. Якщо ж дивитися все, в музеї легко можна провести пів-дня. Повноцінного кафе немає ні в музеї, ні поруч з ним, але прямо на території торгують напоями, морозивом та навіть борщем або підігрітими варениками, і тільки лише повноцінного шинка тут дуже не вистачає.

2 Музей трипільської культури, вул. Шевченка. Трипільська — одна з декількох стародавніх культур, що існували в середній течії Дніпра задовго до виникнення київської державності. Пам'ятники трипільської культури датуються серединою I тисячоліття до н.е. і досить цікаві, особливо якщо доглядачка розповість вам про їх походження. Зверніть увагу на горщики, створені до винаходу гончарного круга. У тій же будівлі знаходиться музей козацької культури, який не має до трипільської культури ані найменшого стосунку. У двох з половиною залах показують сучасні картини і дерев'яні скульптури на тему козацької історії.

3 Археологічний музей, вул. Шевченка, 17. Музей створений навколо фундаментів давньоруської церкви, які зберегли фрагменти оригінальної розмальовки — їх гордо називають фресками, хоча про повноцінні фрески мова тут, звичайно, не йде. На додаток до фундаментів показують фрагменти підлоги мозаїки з іншого переяславського храму — Михайлівського — і пару цікавих реконструкцій давньоруського міста.

Що купуватиРедагувати

Де поїстиРедагувати

ДешевоРедагувати

Середні ціниРедагувати

ДорогоРедагувати

Де розважитисьРедагувати

Де зупинитисьРедагувати

ДешевоРедагувати

Середні ціниРедагувати

ДорогоРедагувати

Де навчатисьРедагувати

Як заробитиРедагувати

ЗастереженняРедагувати

Як вирішувати проблемиРедагувати

Зв'язокРедагувати

Куди даліРедагувати

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!