Канів
_2_banner.jpg)
Канів — невелике містечко в Черкаській області на правому березі Дніпра.
| Канів | |
 | |
| Канів | |
 | |
| Успенський собор, 1144 рік | |
| Корисна інформація | |
| Населення | 23869 |
| Телефонний код | +380 (4736) |
| Офіційний сайт | |
Канів розташований на перетині історичних епох, серед унікальних ландшафтів у самісінькому центрі країни. Це місто – Україна в мініатюрі, де величний Дніпро з правого берега омиває Канівські гори, розрізані велетенськими, найбільшими в Європі ярами, а лівий перепнутий греблею Канівської ГЕС зустрічає прекрасними краєвидами водосховища. Славна історія міста налічує багатьох видатних особистостей, які залишили свій слід в історії людства, а історичні пам’ятки та музеї розповідають про Канівщину від палеоліту до сучасності.
Зрозуміти
ред.Перша літописна згадка про Канів датується 1078 роком. Автор «Печерського патерика» занотував, що грецькі іконописці, запрошені ігуменом Києво-Печерського монастиря Никоном для розпису храму, по дорозі до Києва на своїх лодіях проїжджали Канів. Істинний вік міста невідомий.
В археологічних культурних шарах території Канева та його околиць знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тис. років тому). Стародавній Канів розміщувався на горі Грецька і був одним з найбільших міст на південному кордоні Давньої Русі. Повз місто проходив великий шлях «з варяг у греки», який був важливою торговою артерією Руської держави.
Перша літописна згадка про Канів відноситься до 1144 року, коли київський князь Всеволод заснував тут церкву св. Георгія, яку пізніше переосвятили на собор Успіння Богоматері. Історичні довідки свідчать, що у 1097-1098 роках на Дніпровій горі був заснований підземний монастир з розгалуженням тунелів, у яких наші пращури ховалися від татаро-монгольського нашестя. Так у вересні 1678 року турки і татари підпалили собор, в якому зачинилися канівці. Тривалий час будівля стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи проводилися у 1781-1787 роках, а в сучасному вигляді ця пам’ятка архітектури була відновлена впродовж 1805 - 1810 років. Це єдина споруда на Черкащині, яка вціліла з часів Київської Русі.
Багато століть поспіль місто виконувало оборонні функції. На Дніпровій горі, де нині розміщується меморіальний парк Слави, стояв сторожовий козацький замок. Споруда не збереглася до наших днів, але канівці передають з покоління в покоління перекази про таємничі підземні ходи, які розбігалися від замку і Успенського собору в різні боки, зокрема, до Дніпра і річки Канівки, що зникла в результаті будівництва Канівського водосховища в 1972 році.
Поблизу Собору у 1787 році польський князь Станіслав Понятовський збудував муровану будівлю – училище ордену базиліан, в якій сьогодні розміщується Музей народного декоративного мистецтва.
За відносно короткий історичний час, від 13-го по 18-те століття місто прожило бурхливе життя, сповнене піднесень і занепадів: монголо-татарська навала змінилася торговельним пожвавленням, коли Канів перебував у складі Великого князівства Литовського; з 1600 року місто перейшло на самоврядування на підставі Магдебурґського права; козаки створили Канівський полк, що брав участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.
Особливе місце належить Каневу в добу Козацької держави. Козаки за традицією вважали першим своїм гетьманом старосту Черкаського і Канівського - Остафія Дашкевича. Старостами канівськими, а згодом і гетьманами України були: засновник Запорізької Січі князь Дмитро Вишневецький, Михайло Вишневецький, Остафій Ружинський; канівець Тимофій Орендаренко. З волі Гетьмана Михайла Дорошенка у 1626 році Канів стає фактично першою столицею української козацько-гетьманської автономії. По заповіту в Каневі поховано гетьмана Івана Підкову, у Канівському монастирі знайшли свій останній притулок гетьмани Яків Шах, Самійло Кішка. Тут було страчено Гетьмана Івана Петражицького-Кулагу.
У 1861 році на Чернечій горі був похований великий син українського народу Тарас Шевченко, труну з тілом якого друзі і родичі перевезли із Петербурга, де він помер 10 березня 1861 року. З 20 по 22 травня домовина з прахом Кобзаря стояла в Успенському Соборі. Після похорону над могилою Т.Шевченка був насипаний курган та встановлено дерев'яний хрест (пізніше замінений на чавунний). З цього часу місто стало духовним центром усієї України. Перший пам'ятник на могилі був встановлений у 1923 році. У 1925-му році територія біля могили стала заповідником, а Чернечу гору люди почали називати Тарасовою.
У другій половині 19-го – на початку 20-го століть центр Канева займав територію від Торгової площі, вздовж вулиці Великої Богуславської (сучасна вул. Героїв Небесної Сотні), до Другої Митної площі (нині площа Соборна). На Торговій площі в основному оселялося єврейське населення, яке займалося торгівлею. В цей час Торгова площа інтенсивно забудовується. Тут з'являються такі будівлі: 1898 р. - магазин "мужского платья" ( нині - будівля науково-дослідницького відділу Шевченківського національного заповідника "Канів від давнини до сучасності"); 1908 р. - святкова синагога (нині - корпус Канівської школи мистецтв); 1912 року на місці згорілої у 1817 р. церкви св. Василя будується приватний будинок купця Кльопи, тут відкривається магазин та пункт ремонту швейних машин; 1912 р. - пошта (нині - Станція юних техніків); банк акціонерного товариства, який розміщувався через одну ділянку від пошти; торгові ряди Краковича, "пісчебумажний і ювелірний магазин" та ін. Нажаль, частина забудови Торгової площі втрачена. Внизу, на Варшавці, - був театр, у якому було поставлено ряд українських п'єс, зокрема, ''Назар Стодоля''; 1916р. - магазин Полісского, а згодом чоловіча гімназія (нині Державна служба охорони при МВС України). У будинку, де після надбудови мансардного поверху, розташовано готель "Старий Канів", раніше (з 1911 року) був один з перших у місті кінотеатрів.
Зовсім інакше виглядала Соборна площа. На місці гімназії ім. І. Франка, збудованої в 1939 р., розміщувався заїжджий двір. На місці Районного будинку культури (1961 р.) - "Прісутственниє місця", кам'яна двоповерхова будівля з двома кам'яними флігелями, яка була збудована в 1855 році. Тут розміщувались: міська дума, поліцейське управління, повітовий суд, повітове казначейство та інші державні установи.
У тридцяті роки 20-го ст. в Канів приходить залізниця. Перекинутий через Дніпро залізничний міст служив стратегічною переправою. У 1941 році, під час Другої світової війни, міст підірвали відступаючі війська радянської армії. Про жорсткі бої за Канівську переправу нагадують Бронепоїзд №56, катер Дніпровської військової флотилії, а також зруйнований залізничний міст.
Спорудження Канівської гідроелектростанції на початку 60-х років 20-го ст. відкрило новий період в історії міста. Центр міста перемістився з нагірної історичної частини Канева вниз, на нову намиту площу, яка нині носить ім'я Тараса Шевченка.
В 70-80-х роках розпочалося втілення нового Генерального плану забудови міста. Дев'яти-чотирнадцятиповерхові башти своєю висотою вступили в суперечку з природною окрасою - канівськими пагорбами.
1 Туристичний інформаційний центр міста Канева (ТІЦ), ☎ (066)7319670, e-mail: developmentagency2020@gmail.com. 24/7. Сувеніри; Екскурсія; Прокат велосипедів; Прокат SUP-бордів
Як дістатись
ред.
Потягом
ред.
Найближча залізнична станція Миронівка (41 км від Канева).
Автомобілем
ред.
Відстань від Києва - 150 км. Відстань від Черкас - 75 км.
Автобусом
ред.
В місті діє автовокзал 1 "Авто-ріка", вул. 206 Дивізії, 1, ☎ +38 (04736) 32213.
Щоденно курсують автобуси з міст Черкаси та Київ.
З Києва автобуси ходять з автовокзалу "Видубичі", адреса: Набережно-Печерська дор., 10А, метро Видубичі
Кораблем
ред.
Річковий транспорт в місті не працює.
Міський транспорт
ред.Міський транспорт представлено автобусами № 1, № 2, № 4 та № 5. Вартість - 13 грн. Автобусом №2 можна дістатися до Шевченківського національного заповідника та могили Т.Г. Шевченка.
Що відвідати
ред.Заповідники
ред.
1 Шевченківський національний заповідник (Тарасова гора) (дістатися можна громадським транспортом маршрут №2), ☎ (04736) 32368, e-mail: tarasovagora.ex@ukr.net. ВТ - НД 9:30 – 17:00 ПН - вихідний. Розташований за 4 км на південь від центру міста. Тут, на Тарасовій горі, поховано духовного провідника українців Тараса Шевченка. Вершина високої, насипаної у вигляді кургану, могили увінчана 14-ти метровим пам'ятником. Поряд розташований музей Тараса Шевченка. На вершині гори з оглядового майданчика тобі відкриється панорама з заповіту Шевченка: «Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий...» Екскурсія по території Заповідника (групи до 20 осіб) - 100 грн; Квест-екскурсія (група до 10 чоловік За попередньою домовленістю) - 500 грн.
2 Канівський природній заповідник (дістатися можна громадським транспортом маршрут №2), ☎ (04736) 32991, e-mail: kaniv.biosfera@gmail.com. Межує з Шевченківським національним заповідником. Цей науковий і природоохоронний заклад створено 1923 року для збереження унікальної ділянки лісостепу з його рослинним і тваринним світом. Під захистом держави знаходяться також кілька дніпрових островів, зокрема, Зміїний, на якому ростуть столітні дуби, сосни та деякі рослини, занесені до Червоної книги. На території заповідника діє наукова база Київського національного університету. У цій майстерні Природи студенти проходять літню практику. Після 1897 року тут жив і працював академік Микола Біляшівський. Щоб відвідати заповідник, потрібно завчасно записатися за телефоном.
Музеї
ред.3 Музей Тараса Шевченка (знаходиться на території Шевченківського національного заповідника), ☎ (04736) 32368, e-mail: eticket-shnz@ukr.net. З 1 жовтня до 30 квітня – 8:15 - 16:45 З 1 травня до 30 вересня – 9:15 - 17:45 Вихідний день - понеділок. Вхідні квитки в музей Т.Г.Шевченка: Дорослий - 50 грн, Пільговий - 30 грн; Вхідні квитки на виставки у музеї Т.Г.Шевченка - Дорослий - 30 грн, Пільговий - 20 грн; Екскурсія по музею Т.Г. Шевченка (групи до 20 осіб, українська мова) - 300 грн.
4 Тарасова світлиця (знаходиться на території Шевченківського національного заповідника), ☎ (04736) 32368, e-mail: eticket-shnz@ukr.net. З 1 жовтня до 30 квітня – 8:00 - 17:00 З 1 травня до 30 вересня – 9:00 - 18:00 Вихідний день - понеділок. Проста хатина, в якій жив перший доглядач могили видатного українця Іван Ядловський і знаходилася кімната для паломників. Екскурсія по музею (групи до 20 осіб, українською мовою) - 100 грн; Вхідні квитки: Дорослий - 30 грн, Пільговий - 20 грн.
5 Музей «Народне декоративне мистецтво Канівщини», вул. Героїв Небесної Сотні, 64, e-mail: eticket-shnz@ukr.net. З 1 жовтня до 30 квітня – 8:00 - 17:00 З 1 травня до 30 вересня – 9:00 - 18:00 Вихідний день - понеділок. розташований в одній з найстаріших (18 століття) будівель Канева, в колишньому училищі монахів-базиліан. Тут зібрані кращі зразки традиційного одягу та предмети побуту українців Середнього Подніпров'я. Найдавніші експонати - вироби із гутного скла, 13-14 століть. Вироби іменитих сучасних майстрів-склодувів, різьбярів по дереву, художників, яких також чимало в зібранні музею, дають можливість побачити, як розвивалося прикладне мистецтво в індустріальну епоху. Вхідні квитки: Дорослий - 30 грн, Пільговий - 20 грн Екскурсія - 200 грн.
6 Клуб-музей ветеранів війни і праці, вулиця Героїв Небесної Сотні, 25, ☎ (04736) 35307.
7 Музей військової техніки просто неба, вулиця Енергетиків, 142. на відкритому майданчику на північній околиці міста представлено бронепоїзд №56, часів Другої світової війни, а також зразки військової техніки та зброї післявоєнного часу.
8 Музей природи (Музей природи Канівського природного заповідника) (знаходиться на території Канівського природного заповідника), ☎ (04736) 32991. Щоб відвідати музей, потрібно завчасно записатися за телефоном. У природничому музеї, що діє в колишній садибі вченого Миколи Біляшівського, представлені характерні для Канівщини археологічні знахідки - зуби доісторичних акул, закам'янілі молюски та залишки інших мешканців океану, що розливався над цією частиною суходолу 60 млн років тому. Сучасні тварини і рослини, яких можна побачити на Канівщині, теж відображені в експозицію музею - у вигляді опудал та гербаріїв.
9 Канівський Центр Культури і Мистецтв (вул. Енергетиків, 24). Виставки, концерти, театральні вистави, інсталяцій та ін. Етно Галерея «Берегиня», яка знаходиться в залах Центру, познайомить вас з народним українським одягом різних періодів і місцевостей нашої прекрасної країни. Це унікальна подорож в часі з розповідями та легендами українського народу.
Що побачити
ред.
10 Успенський собор Св. Георгія (Храм Успіння Богородиці) (дістатися можна громадським транспортом.). Пам'ятник архітектури національного значення. Церква Святого Юрія (давня назва) збудована за правління князя Всеволода у 1144 році і є яскравим прикладом архітектури Київської Русі. Вона була свідком важливих подій з історії України від ХІІ століття і до сьогоднення. У 1678 році церкву було зруйновано і лише через півтора століття відновлено у її сучасному вигляді. в рік 700-річчя храм оголошено соборним і освячено як Канівський собор Успіння Богородиці.
11 Пам'ятник Святому Макарію Канівському (знаходиться поруч з Успенським Собором). Настоятель Успенського Собору. Був жорстоко страчений турками у Каневі у 1678 році. Його спочатку поховали у Каневі, а у 1688 році перенесли до Переяслава. Мощі Макарія було визнано чудотворними, вони нібито зцілювали хворих та немічних. Врешті решт, Макарія було канонізовано як чудотворця та мученика.
12 Меморіал Вічної Слави (Меморіальний парк з оглядовим майданчиком) (знаходиться поруч з Успенським Собором). Пам'ятний знак жертвам Другої Світової війни. Згідно з історичними джерелами, саме тут розташовувався колишній центр міста і знаменитий Канівський замок (XVI століття). Цей замок існував протягом понад двох століть і був зруйнований під час повстання гайдамаків у 1768 році, коли у ньому вибухнули порохові склади. Під цією горою, за легендами, розташовані відомі підземні ходи, одні з яких простягаються під старим руслом Дніпра на лівий берег, інші - до гори Московки, треті - до Яблунівського лісу, четверті - до підземної церкви.
13 Приплав комплексу "Авто-Ріка" (вул. 206 Дивізії, 1). Сучасна будівля, що поєднує автовокзал та річковий вокзал. З приплаву відкривається вид на шлюз, водороздільну смугу та Дніпро.
14 Парк на набережній (Особливе задоволення неспішно прогулятися парком на набережній — пройти по доріжці вишиванці та посидіти на лавці, дивлячись на Дніпро.). На вході в парк тебе потішить фонтан поруч з арт-об’єктом «Я люблю Канів». Наступний арт-об’єкт в парковій зоні – Місце побачень над Дніпром, де можна перепочити та зробити красиве фото. Пройшовши далі можна побачити арт-об'єкт присвячений Г.Сковороді, Пам'ятний знак воїнам-морякам Дніпровського загону військової флотилії, скейт-парк, дитячий майданчик "Корабель", майданчик Workout.
15 Шевченкова алея (вздовж вулиці Шевченка до підніжжя Тарасової гори). Це понад 20 скульптур за мотивами творів Тараса Шевченка, що доповнюють ландшафт у підніжжя канівських круч.
16 Козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці (Козацька церква). Відтворена 2014 року пам'ятка давньої козацбкої архітектури на місці колишнього Свято-Успенського Пустинно-Канівського православного чоловічого монастиря (ХІ століття), зовнішний вигляд якої відповідає малюнку французького художника Ж.А. Мюнца. Храм неодноразово потерпав від завойовників. Востаннє його відроджено з ініціативи гетьмана Івана Мазепи у 1701-1703 рр. Тоді, біля підніжжя Чернечої гори було споруджено дерев'яну козацьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Як розповідають козацькі літописи тут знайшли вічний спочинок українські гетьмани Іван Підкова, Яків Шах і Самійло Кішка.
17 Пам'ятний знак гетьману Івану Підкові (знаходиться поруч з Козацькою церквою.).
18 Сходи на Тарасову гору (знаходиться на території Шевченківського національного заповідника). Витончені сходи з 339 сходинок та зрозумій сенс словосполучення «Дніпровські кручі», майданчики для відпочинку та цитати Т. Шевченка шрифтом Брайля.
19 Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка (знаходиться на території Шевченківського національного заповідника).
20 Стела на місці самоспалення Олекси Гірника (знаходиться на території Шевченківського національного заповідника). Український дисидент, політв’язень, Герой України. 21 січня 1978 р., у переддень 60-ї річниці проголошення самостійності України Центральною Радою (22 січня 1918) вчинив акт самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації України.
21 Приплав "Тарасова Гора" (знаходиться поруч з Шевченківським національним заповідником).
22 Пам'ятник загиблим у Берестовецькому Яру. протягом серпня 1941 – січня 1944 рр. було страчено близько 1400 місцевих жителів, зокрема євреїв.
23 Королівська криниця. Природна місцева історична пам'ятка. За переказами канівських старожилів її називали Альтанкою. Воду з цієї криниці ще пив польський король Станіслав-Август Понятовський, тому зветься вона тепер Королівською.