місто в Закарпатській області (Україна)


Мукачево
noframe
Мукачево
noframe
Корисна інформація
Населення 82 000 (2011)
Телефонний код

Мукачево знаходиться в Закарпатській області.

Зрозуміти ред.

Як дістатись ред.

  Літаком ред.

  Потягом ред.

Потяг Київ-Ужгород.

Наприклад, потяг № 13:

виїзд з Києва 18-35, прибуття до Мукачевого 8-48.

  Автомобілем ред.

  Автобусом ред.

Транспорт ред.

Викликати авто можна за допомогою мобільного додатка Fresh Taxi[недійсне посилання].

Що відвідати ред.

Місто і його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, в якому зібрано величезну кількість книг в бібліотеці; Домбокський жіночий православний монастир, Ракошинський чоловічий православний монастир.


 
Замок Паланок
 
Замок Паланок

Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів. Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей.


 
Палац Ракоці
 
Мукачівська ратуша
 
Костел Святого Мартина
 
Реформаторська церква
 
Православна церква
  • 2 Палац Ракоці («Білий будинок»), пл. Миру, 26—28. Після того як Дєрдь Ракоці став в 1633 році власником Мукачівського замку, палац був сильно перебудований. Стиль палацу змішаний, тут є і ренесанс, і барокко. Свою другу назву - «Білий будинок», палац отримав за білий фасад, декорований червоними вставками. А в 1726 році кам'яниця стала власністю сім'ї Шенборнів. Після роботи архітектора з Австрії палац знову сильно помінявся і, до речі, зараз він не білий, а рожевий. У палаца цікавий портал в стилі барокко і центральні сходи. Зараз в палаці працює художня школа.
  • 3 Мукачівська ратуша, вул. Пушкіна, 2. Збудована на початку XX сторіччя (1904-1910 рр.), у стилі сецесії з елементами неоготики. Споруда зведена будапештським архітектором Яношем Бабулою-молодшим. Ратушна вежа стоїть на могутніх опорах у формі стрілчастих арок і примикає до виступаючої частини будівлі з маленькими шпилястими баштами-еркерами по кутах, під якими вміщені барельєфи з зображенням історичного герба міста (Святого Мартина на коні). Вікна першого поверху також мають вигляд великих стрілчастих арок. Стіна фасаду розчленована пілястрами і завершується плавною хвилястою лінією невисокого аттіка. На ратушній вежі — годинник-куранти, виготовлений Йосипом Шовінським, один з найкращих баштових годинників у Європі на той час. Головний механізм годинника знаходиться у невеликій овальній кімнаті башти. У скляному ящику працює система шестерень і важелів, сполучених туго натягнутими тросами з двома дзвонами. Удар по меншому дзвону відбиває чверті години, а удари по великому дзвону сповіщають про цілу годину.
  • 4 Костел Святого Мартина, вул. Миру, 51. Костел, названий на честь одного з найшанованіших святих і покровителя Мукачева — Святого Мартина, збудований на місці старого католицького храму, однієї з перших культових споруд у Мукачеві, яка існувала в Мукачеві за часів правління королеви Єлизавети, яка часто там молилася. Новий готичний храм було побудовано в рисах романтичної неоготики за проектом будапештського архітектора Ціглера. Посвячення новозбудованої церкви відбулося 24 вересня 1905-го року. З 27 березня 2002 року церква стала кафедральним собором новоствореної Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви. Костел оформлений у світло-коричневих тонах. Його найвища головна башта прикрашена годинником, а портал входу декорований склепінчастою аркою та колонами. Музичний орган на 16 регістрів для костьолу, «opus» 1866, був збудований у 1913 році Отто Рігером з Будапешту. При вході до кафедрального собору знаходиться вівтарний образ — картина угорського художника Віктора Мадараса із зруйнованої церкви села Софія. На ньому зображено першого угорського короля Стефана I Святого, який дає свою корону через Діву Марію турботливому Богу. Перлина костелу — старовинна каплиця Святого Йосипа, яка датується XIV століттям. Це єдине будова, яка вціліла від колишнього храму. Каплиця виконана в готичному стилі та являє собою кам'яну споруду з вузькими стрілчастими вікнами, укріплену могутніми контрфорсами (опорами). Фасад каплиці прикрашений великою аркою з трояндою та декорований хрестами. До однієї зі стін прибудована кругла вежа, яку вінчає високий чотирикутний дах зі шпилем. В каплиці збереглися розписи XIV ст.
  • 5 Собор Успіння Пресвятої Богородиці. Діючий греко-католицький храм. Почали будівництво в 1829 році, а 27 серпня 1859 року єпископ Василь Попович висвятив храм. Намісні образи в людський зріст до білого з позолотою іконостасу намалював відомий ужгородський художник Ф. Видра. Годинник для вежі виготовили у Мюнхені. Вівтарний образ та ікони для іконостасу, який коштував 5 тисяч форинтів, намалював художник Мікловші (Михайло Змій-Миклошик), а стіни розписали біблійними сюжетами єпархіальний живописець Юлій Корнило-Фенцик та маляр Андрій Мікловда в 1892-1893 роках. Після приходу радянської влади, у 1947 році церкву підпорядкували Московському православному патріархату, а священиків репресували. У 1992 році храм повернули греко-католикам. Православні віряни усе оздоблення перенесли в нову православну церкву, тому після передачі собор був повністю пустим, уціліла лише центральна лита люста 1905 року. По тому у 1990-х роках тривало відновлення храму. Під час відновлення всередині було наново зроблено електрику, штукатурку, іконостас, розпис, підлогу; зовні було відновлено дах та фасад. Відновлення тривало до 2009 року. У 2010 році було освячено іконостас. Розписи у храмі — візайнтійського стилю.
  • 6 Реформатська церква, вул.Духновича,11. Кальвіністська церква (1790-1814 р.)
  • 7 Свято-Миколаївський монастир, вул. Північна, 2. Колишній монастир ордену Василіян на Чернечій горі, заснований в 1360 році мукачівським князем Федором Корятовичем, де він був пізніше похований. Звідси також поширилося з'єднання закарпатських українців з Римом у другій половині XVII століття. Теперішній камінний монастир побудований між 1766 — 1772 (архітектор Дмитро Рац), а велична камінна Свято-Миколаївська церква у 1798 — 1804. В 1947 році монастир ордену Василіян був примусово ліквідований радянською владою і переданий під управу православних черниць. Миколаївський монастир, його церква і келії з дзвіницею є пам'ятками архітектури національного значення.
  • 8 Пам’ятник сажотрусу, площа Миру (навпроти мукачівського Будинку культури). У пам'ятника закарпатського скульптора Івана Бровді є реальний прототип – мукачівський сажотрус Бертолон Товт, який відпрацював в Мукачеві більш ніж 50 років. Не забудьте потерти гудзик на одязі сажотруса, що за повір'ям неодмінно має принести успіх та посприяти у здійсненні бажань, або на вдачу погладити по спинці кота.

Чим зайнятись ред.

  • 1 Мукачівський історичний музей, вул. Підзамкова, 57 (Замок "Паланок"), (03131) 4-40-53, 4-40-96.
  • 2 Картинна галерея, пл. І. Федорова, 5, +38 (03131) 2-14-14. Вт-Сб 10:00–18:00. Створена в 1995 році. Протягом року тут проводять 15-18 виставок художників з Закарпаття, інших регіонів України, а також закордонних. Дорослий білет — 2 грн., дитячий — 1 грн..
  • 3 Музей прикладного мистецтва Закарпаття, вул. Я. Коменського, 59 (Приміщення Мукачівського державного університету), +38 (095) 873-00-91. Вт-Пт 9:00–17:00, обід 13:00-14:00. Народні костюми, вишивка, кераміка, різьба по дереву. Вхід безкоштовний.
  • Виставка церковної дерев'яної архітектури, вул. Пирогова, 4 (у дворику, за аптекою), +38 (068) 229-49-27. Вт-Пт 9:00–18:00, Сб 9:00-15:00. Дорослий білет — 6 грн., дитячий — 3 грн..
  • Музей угорського художника М. Мункачі, пл. Миру, 16 (Експозиція музею розміщена в холі колишнього палацу Ракоці), +38 (03131)2-32-77. Пн-Пт 9:00–19:00, Сб 9:00-14:00. Вхід безкоштовний.
  • Щороку напередодні Старого Нового року (12-14 січня) в місті проводиться фестиваль «Червене вино». Гості фестивалю мають змогу безкоштовно продегустувати, а також придбати вина від приватних виноробів та відомих компаній. Окрім того, «Червене вино» — це ще й справжнє народне свято з колядками, щедрівками та подарунками.

Театри ред.

  • Будинок культури, пл. Миру, 12. Концерти сучасної і класичної музики, вистави та інші розважальні програми.
  • Закарпатський обласний державний російський драматичний театр, пл. Миру, 1, +38 (03131) 2-30-12, 2-13-59. Історія російськомовного обласного драматичного театру у місті Мукачеве розпочалася в серпні 1947 року прем'єрою історико-документальної драми за п'єсою Бехтєрєва та А. Розумовсьуого «Полководець Суворов». У 2000 році головним режисером театру було призначено Євгена Тищука, з приходом якого в театрі відновились постановки п'єс класичного репертуару. Зокрема, аншлаговою стала постановка театром «Лісової пісні» Лесі Українки. Крім «Лісової пісні» у доробку режисера-постановника Є. Тищука — «Дім Бернарди Альби» Ф.Г. Лорки та «Лізістрата» Л. Філатова. А режисер-постановник Віталій Дворцин поставив «Вишневий сад» А.П. Чехова, «Пізня любов», «Доходне місце» О.М. Островського, «Лиса співачка» Е. Іонеско та «Варшавська мелодія» Л. Зоріна.
  • Приватний театр «Бенефіс», вул. Ерделі, 21а, +38 (03131) 4-18-18.

Що купувати ред.

Де поїсти ред.

РЕСТОРАНИ:

  • 1 Ловачка (шосе Київ-Чоп), +38 (067) 31 07 373, (03131) 2 21 44, e-mail: . 11:00 - 23:00. Великий банкетний зал на 120 чоловік, літня тераса.

Також ресторани є при готелях «Червона гора», «Латориця», «Зірка» та «Лангер».

КАФЕ:

  • «Білий папуга» пл. Миру, 3
  • «Старий град» вул. Миру, 5
  • «У Віктора» вул. Дзержинського
  • «Ліана» вул. Пушкіна, 11
  • «Арт-кафе» пл. Федорова, 7
  • «Святий Мартин» вул. Грушевського, 3
  • «Трактіръ» вул. Пушкіна, 12
  • «Гарячі страви» вул. Зріні, 46
  • «Латорична корчма» вул. Червоноармійська
  • «Якір» вул. Парканія
  • «Фрегат» міський парк

ПІЦЕРІЇ:

  • Тіволі вул. Недецеї, 7
  • Едем вул. Миру, 6
  • Мілано вул. Миру, 12

КОНДИТЕРСЬКІ:

  • Vаніль, вул. Миру, 2
  • Кондитерський дім «BONDARENKO» — кав'ярня, вулиця Достоєвського

Дешево ред.

  • Супермаркет Silverland вул. Купальна 14;
  • Центральний ринок Зелений, вул. Возз'єднання 21;
  • «Бістро» на першому поверсі ТРЦ «Щодня», вул. Возз'єднання 20.

Середні ціни ред.

Дорого ред.

Де розважитись ред.

Де зупинитись ред.

  • Готельний комплекс «Лангер», вул. Підопригори, 3а (500 метрів від центру міста), (380-3131) 2-22-87, fax: 380-3131) 2-32-14. Приватний готель березі річки Латориці. Ресторан, сауна, басейн, спортивний зал, парковка з охороною.
  • 1 Готель «Червона гора», вул. Червона гора, 1а, +380 99 733-06-02, fax: +380 (3131) 5-71-73, e-mail: . Ресторан, бар, винний погріб.
  • Лікувально-оздоровчий комплекс «Латориця», вул. Духновича, 96, (380-3131) 2-32-06, fax: (380-3131) 2-32-16. Конференц-зал, ресторан, власна свердловина з хлоридно-кальцево-натрієвою мінеральною водою, лікувальний відділ із 5 лікувальними ваннами з термальною водою, а також масаж, мануальна терапія, скелетна витяжка, озокерит, соляна кімната, фізіотерапія. Поряд знаходиться літній відкритий басейн з лікувальною термальною водою.
  • Чотиризірковий готель «Стар», пл. Миру 10-12, +38 (03131) 31 0 31, fax: +38 (03131) 5 48 80, e-mail: . Конференц-зали, ресторани, салон краси, сауна, басейн, спортивний зал, сучасний бізнес-центр, парковка з охороною.
  • Готель «Барва», вул. Миру, 66, (380-3131) 5-20-58, fax: (380-3131) 5-20-58. Номери "люкс", кафе-бар.

Також через мукачівські туристичні фірми або Інтернет ви можете забронювати приватні вілли та будинки.

Дешево ред.

Середні ціни ред.

Дорого ред.

Де навчатись ред.

Як заробити ред.

Застереження ред.

Як вирішувати проблеми ред.

Зв'язок ред.

Куди далі ред.

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!