Ви читаєте розмовник угорської мови.

Угорська мова — головна мова Угорщини. Вона відноситься до уральських мов, які не відносяться до індоєвропейської сім'ї мов. Крім Угорщини, нею спілкуються в деяких районах Австрії, Словаччини, Румунії, України, Словенії, Хорватії і Сербії. Вона оточена германськими, романськими і слов'янськими мовами і містить багато запозичень з них (ö, ü і здатність об'єднання двох слів в одне із німецької мови, м'який знак із слов'янських мов), але не пов'язана з жодною з них. Її найближчими родичами є хантийська і мансійська мови, на котрих розмовляють в Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югра Росії.

Два віддалених родичі угорської мови, на обох з них спілкуються в Європі, — фінська і естонська мови. Загальні з ними риси угорської мови:

  • Відстутність граматичного роду.
  • Наголос майже завжди приходиться на перший склад (це справедливо і для іноземних слів).
  • Довгота голосних і приголосних носить розпізнавальний характер; наприклад, значення слів міняються при їх зміні.
  • Слова маркуються відмінниковими закінченнями ("суфіксами"), голосні в котрих уподібнюються голосним в самих словах (наприклад, a vonat Budára vagy Pestre közlekedik = поїзд іде в Буду або Пешт). Ця властивість робить угорську мову аглютативною.
  • Важливість подібності голосних — поширене явище серед мов, у котрих є властивість, відома як сингармонізм. Правила сингармонізму досить складні, але в цілому головне в тому, що "передні" голосні ставляться із "передніми" голосними, а "задні" голосні ставляться із "задніми".

Не забувайте, ОДНА відмінність у вимові або навіть довготі голосного звуку може призвести до непорозуміння.

Довідник з вимовиРедагувати

ГолосніРедагувати

Довгота голосних позначається діакритичним знаком над голосною буквою. Слова часто відрізняються лише довготою голосної: наприклад, kór "хвороба" і kor "вік".

Є три види діакритичних знаків - як український наголос (ó), як дві крапочки (ö) і як два наголоси (ő).

a -як 'o' в "рот" (коротке "o") → [SYMBOL: å]
á -як 'a' в "бaтько" → [SYMBOL: a]
e -як 'e' в "сeт" → [SYMBOL: e]
é -як и в "гей" → [SYMBOL: ey]; іноді як 'и'
i -як i в "вій", але коротше → [SYMBOL: i]
í -як 'ee' в "seem" → [SYMBOL: ee]
o -як 'o' в "рoт" → [SYMBOL: o]
ó -'o' в "so" → [SYMBOL: oa]
ö -як 'ö' в німецькому "schön" або англійському "shun" (із заокругленими губами) → [SYMBOL: ø]
ő -як 'ö' але довше → [SYMBOL: ø̱]
u -як 'u' в "люк" → [SYMBOL: ou]
ú -як 'oo' в англійському "moon" → [SYMBOL: oo]
ü -як 'ü' в німецькому "über" (як "ee" із заокругленими губами) → [SYMBOL: ů]
ű -як "ü" але довше → [SYMBOL: ů̱]

ПриголосніРедагувати

Тут наведені лише ті приголосні, прочитання яких відрізняється від українських. Довгота має вирішальне значення: tizenegyedik (тізенедьєдік) "одинадцятий" і tizennegyedik (тізеннедьєдік) "чотирнадцятий". Як правило, на письмі це відображається простим подвоєнням приголосних: asszony (оссонь) "жінка". Виняток: tizennyolc пишеться як tizen-nyolc (тізенньолц).

c -як 'ц' в ці → [SYMBOL: ts]
cs- як 'ч' в час → [SYMBOL: ch]
dzs -як 'дж' в джіль → [SYMBOL: j]
gy- як 'дь' в мідь → [SYMBOL: dj]
j -як 'й' в йог → [SYMBOL: y]
ly -таке ж як й; за винятком кінця слова, де читається як м'яке ль
ny -як 'нь' в кінь → [SYMBOL: ny]
s -як 'ш' шоколад → [SYMBOL: sh]. Дуже легко сплутати із sz!
sz -як 'с' в сірий → [SYMBOL: s]
ty -як ть в тьфу [SYMBOL: ty]
zs -як 'ж'

Поширені дифтонгиРедагувати

ГраматикаРедагувати

Якщо ви не збираєтеся серйозно вивчати угорську мову, то вивчення її граматики під час поїздки нереально. Проте воно може допомогти, щонайменше, розпізнавати послідовні відмінювання дієслів і відміни іменників і прикметників. Можливо, найважча риса угорської мови — наявність 18 граматичних відмінків. Зазвичай в угорській мові використовується синтаксична структура «підмет-додаток-дієслово», причому як більшість уральських мов це аглютинативна мова.

ВідмінкиРедагувати

  • Називний відмінок (номінатив): Указує на суб'єкт дії (підмет речення), звичайно без закінчень.
  • Знахідний відмінок (акузатив): Указує на об'єкт дії (пряме доповнення).
  • Ілатив: Указує на кінцевий (всередині чогось) пункт траекторії руху суб'єкта.
  • Інесив (місцевий відмінок): Указує на знаходження в якомусь місці.
  • Елатив (початковий відмінок): Указує на рух суб'єкта дії ізсередини чогось ззовні (із кого?, із чого?).
  • Сублатив (верхньоприблизний відмінок): Позначає рух від чогось за напрямком вгору, з під чогось.
  • Супресив: Указує на рух суб'єкта дії на або до конкретного об'єкту.
  • Делатив: Указує рух з поверхні чого/когось (з кого?, з чого?, про кого?, про що?).
  • Алатив (відмінок наближення): Указує на об'єкт, на котрий направлена дія.
  • Адесив: Біля об'єкта.
  • Аблатив (початковий відмінок): Указує на початковий пункт траекторії руху (від об'єкта).
  • Давальний відмінок (датив): кому?, чому?.
  • Орудний відмінок: ким?, чим?.
  • Транслатив: Указує на перехід в інший стан або якість.
  • Каузально-кінцевий відмінок: Указує на причину або мету (за, через, тому що, з причини)
  • Есив-формальний: бути ким? чим? виступати в якості кого?
  • Термінатив: до якого місця?, до якого часу?.
  • Дистрибутив: на, кожний.

Список фразРедагувати

ОсновнiРедагувати

ВІДЧИНЕНО–Редагувати

Nyitva- (Нітво).Редагувати

ЗАЧИНЕНО-Редагувати

Zárva- (Зарво) Zarvo.
ВХІД-
Bejárat- (Бейарот).Beyarot.
ВИХІД-
Kijárat- (Кійарот.)Kiyarot..
ВІД СЕБЕ-
Tolni- (Толні).Tolni.
НА СЕБЕ-
Húzni-(Гузні).
ТУАЛЕТ-
Mosdó-(Мошдоу).Mošdou.
Ч-
Férfi- (Фирфі).Fyrfi.
Ж-
Nő- (Ноь).
ЗАБОРОНЕНО-
Tilos-(Тілош).Tiloš.
Вітаю-
Szervusz- (Сервус).Servus.
Привіт-
Szia -(Сіо).Sio.
Як у вас справи?-
Hogy vagy?-(годь водь).
Дякую, добре-
Köszönöm, jól- (Кьосоном, йоул).
Як Вас звати? -
Hogy hívják?- (годь гівйак).
Мене звати -
Vagyok- (Водьок).
Дуже приємно познайомитися-
Örvendek-(Оьрвендек).
Будь ласка-
Kérem- (Кирем).
Дякую.
Köszönöm- (Кьосоном).
Будь ласка -
Szívesen- (Сівешен).Sivešen.
Так.
gen- (Іґен).Igen.
Ні.
Nem- (Нем).
Пробачте-
Elnézést- (Елнизишт).Elnyzyšt.
Пробачте-
Bocsánatot kérek- (Бочанотот кирек)-Bočanotot kyrek.
До побачення.
Viszontlátásra- (Вісонтлаташро)-Visontlatašro.
Пока
Viszlát/Szia- (Віслат/Сіо).Vislat/Sio
Я не спілкуюся угорською-
Nem tudok magyarul.- (Нем тудок модьорул).
Ви спілкуєтеся російською? -
Beszél oroszul?- (Бесил оросул).
Хтось тут спілкується російською?
Beszél itt valaki oroszul?-(бесил ітт волокі оросул?).
Допоможіть!
Segítség!- (Шеґітшиґ).Šegitšyg.
Обережно!
Vigyázz!- (Відьаз).
Доброго ранку.
Jó reggelt!- (Йоу реґґелт).You reggelt.
Добрий день.
Jó napot!- (Йоу нопот).You noppot.
Добрий вечір.
Jó estét!.- (Йоу ештит).You eštyt.
Надобраніч.
Jó éjt!- (Йоу ийт).You yit.
Спокійної ночі!
Jó éjszakát!- (Йоу ийсокат).
Я не розумію.
Nem értem.- (Нем иртем).Nem yrtem.
Де знаходиться туалет? -
Hol van a mosdó?- (гол вон о мошдоу?).

ПроблемиРедагувати

Відчепись!
Hagy békén!- (Годь бикин).Hod bykynt.
Не чіпай мене!
Ne érj hozzám!- (Не ирй гоззам).
Я викличу поліцію.
Hívom a rendőrséget.- (Гівом о рендоьршиґет).
Поліція!
Rendőrség!- (Рендоьршиґ).

ЧислаРедагувати

1-Редагувати

egy- (едь).

2-Редагувати

kettő-(кетто).

3 -

három-(гаром).

4 -

négy-(нидь).

5 -

öt-(оьт).

6 -

hat-(гот).

7 -

hét-(гит).

8 -

nyolc-(ньолц).

9 -

kilenc-(кіленц).

10 -

tíz-(тіз).

11 -

tizeneg-(тізенедь).

12 -

tizenkettő-(тізенкетто).

13 -

tizenhárom-(тізенгаром).

14 -

tizennégy-(тізеннидь).

15 -

tizenöt-(тізеноьт).

16 -

tizenhat-(тізенгот).

17 -

tizenhét-(тізенгит).

18 -

tizennyolc-(тізенньолц).

19 -

tizenkilenc-(тізенкіленц).

20 -

húsz-(гус).

21.

huszonegy-(гусонедь).

22 -

huszonkettő-(гусонкетто).

23-

huszonhárom-(гусонгаром).

30-

harminc-(гормінц).

40-

negyven-(нидьвен).

50-

ötven-(оьтвен).

60-

hatvan-(готвон).

70-

hetven-(гитвен).

80-

nyolcvan-(ньолцвон).

90-

kilencven-(кіленцвен).

100-

száz-(саз)

150-

százötven-(сазоьтвен).

200-

kétszáz-(китсаз).

300-

háromszáz-(гаромсаз).

400-

négyszáz-(нидьсаз).

500-

ötszáz-(оьтсаз).

1 000 -

ezer-(езер).

2 000 -

kétezer-(китезер).

5 000 -

ötezer-(оьтезер).

1 000 000 -

millió-(мілліо).

1 000 000 000-

milliárd-(мілліард).

номерzám-(зам).
половина fél-(фил).
менше
kevesebb-(кевешебб).
більше
több-(тоьбб).

Час.Редагувати

зараз
-most- (мошт).
пізніше-
később- (кишоьбб).
раніше -
előbb- (елоьбб).
рано вранці -
hajnal -(гойнал)
рано вранці -
reggel- (реґґел).
ранок-
délelőtt-(дилелоьтт).
день-
délután-(дилутан).
вечір-
este-(еште)
ніч-
éjszaka/éjjel-(ийсоко/иййел).


КолірРедагувати


Який це колір.
(milyen színű ez.?)–Мійен сіньу ез?.
Червоний колір–
(Piros szinű) –Пірош сіньу.
Червоний–(Piros)-Пірош.
Фіолетовий–(Lila)-Ліло.
Білий–(Fehér)-Фехир.
Жовтий–(Sárga-)Шарґо.
Сірий–(Szürke)–Сюрке.
Золотий–
Золотистий–
Срібний–
Сріблястий–
Чорний–(Fekete) – Фекете
Синій–(Kék)–Кик.
Коричневий–
Зелений–(Zöld)-Зьолд.
ранком -
вдень -
вечором
вночі-
Цей розмовник є кістяком. У нього є шаблон, але йому дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!