Угорський розмовник

Ви читаєте розмовник угорської мови.

Угорська мова — головна мова Угорщини. Вона відноситься до уральських мов, які не відносяться до індоєвропейської сім'ї мов. Крім Угорщини, нею спілкуються в деяких районах Австрії, Словаччини, Румунії, України, Словенії, Хорватії і Сербії. Вона оточена германськими, романськими і слов'янськими мовами і містить багато запозичень з них (ö, ü і здатність об'єднання двох слів в одне із німецької мови, м'який знак із слов'янських мов), але не пов'язана з жодною з них. Її найближчими родичами є хантийська і мансійська мови, на котрих розмовляють в Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югра Росії.

Два віддалених родичі угорської мови, на обох з них спілкуються в Європі, — фінська і естонська мови. Загальні з ними риси угорської мови:

• Відстутність граматичного роду.
• Наголос майже завжди приходиться на перший склад (це справедливо і для іноземних слів).
• Довгота голосних і приголосних носить розпізнавальний характер; наприклад, значення слів міняються при їх зміні.
• Слова маркуються відмінниковими закінченнями ("суфіксами"), голосні в котрих уподібнюються голосним в самих словах (наприклад, a vonat Budára vagy Pestre közlekedik = поїзд іде в Буду або Пешт). Ця властивість робить угорську мову аглютативною.
• Важливість подібності голосних — поширене явище серед мов, у котрих є властивість, відома як сингармонізм. Правила сингармонізму досить складні, але в цілому головне в тому, що "передні" голосні ставляться із "передніми" голосними, а "задні" голосні ставляться із "задніми".

Не забувайте, ОДНА відмінність у вимові або навіть довготі голосного звуку може призвести до непорозуміння.

Довідник з вимови

Голосні

Довгота голосних позначається діакритичним знаком над голосною буквою. Слова часто відрізняються лише довготою голосної: наприклад, kór "хвороба" і kor "вік".

Є три види діакритичних знаків - як український наголос (ó), як дві крапочки (ö) і як два наголоси (ő).

a -як 'o' в "рот" (коротке "o") → [SYMBOL: å]

á -як 'a' в "бaтько" → [SYMBOL: a]

e -як 'e' в "сeт" → [SYMBOL: e]

é -як и в "гей" → [SYMBOL: ey]; іноді як 'и'

i -як i в "вій", але коротше → [SYMBOL: i]

í -як 'ee' в "seem" → [SYMBOL: ee]

o -як 'o' в "рoт" → [SYMBOL: o]

ó -'o' в "so" → [SYMBOL: oa]

ö -як 'ö' в німецькому "schön" або англійському "shun" (із заокругленими губами) → [SYMBOL: ø]

ő -як 'ö' але довше → [SYMBOL: ø̱]

u -як 'u' в "люк" → [SYMBOL: ou]

ú -як 'oo' в англійському "moon" → [SYMBOL: oo]

ü -як 'ü' в німецькому "über" (як "ee" із заокругленими губами) → [SYMBOL: ů]

ű -як "ü" але довше → [SYMBOL: ů̱]

Приголосні

Тут наведені лише ті приголосні, прочитання яких відрізняється від українських. Довгота має вирішальне значення: tizenegyedik (тізенедьєдік) "одинадцятий" і tizennegyedik (тізеннедьєдік) "чотирнадцятий". Як правило, на письмі це відображається простим подвоєнням приголосних: asszony (оссонь) "жінка". Виняток: tizennyolc пишеться як tizen-nyolc (тізенньолц).

c -як 'ц' в ці → [SYMBOL: ts]

cs- як 'ч' в час → [SYMBOL: ch]

dzs -як 'дж' в джіль → [SYMBOL: j]

gy- як 'дь' в мідь → [SYMBOL: dj]

j -як 'й' в йог → [SYMBOL: y]

ly -таке ж як й; за винятком кінця слова, де читається як м'яке ль

ny -як 'нь' в кінь → [SYMBOL: ny]

s -як 'ш' шоколад → [SYMBOL: sh]. Дуже легко сплутати із sz!

sz -як 'с' в сірий → [SYMBOL: s]

ty -як ть в тьфу [SYMBOL: ty]

zs -як 'ж'

Граматика

Якщо ви не збираєтеся серйозно вивчати угорську мову, то вивчення її граматики під час поїздки нереально. Проте воно може допомогти, щонайменше, розпізнавати послідовні відмінювання дієслів і відміни іменників і прикметників. Можливо, найважча риса угорської мови — наявність 18 граматичних відмінків. Зазвичай в угорській мові використовується синтаксична структура «підмет-додаток-дієслово», причому як більшість уральських мов це аглютинативна мова.

Відмінки

• Називний відмінок (номінатив): Указує на суб'єкт дії (підмет речення), звичайно без закінчень.
• Знахідний відмінок (акузатив): Указує на об'єкт дії (пряме доповнення).
• Ілатив: Указує на кінцевий (всередині чогось) пункт траекторії руху суб'єкта.
• Інесив (місцевий відмінок): Указує на знаходження в якомусь місці.
• Елатив (початковий відмінок): Указує на рух суб'єкта дії ізсередини чогось ззовні (із кого?, із чого?).
• Сублатив (верхньоприблизний відмінок): Позначає рух від чогось за напрямком вгору, з під чогось.
• Супресив: Указує на рух суб'єкта дії на або до конкретного об'єкту.
• Делатив: Указує рух з поверхні чого/когось (з кого?, з чого?, про кого?, про що?).
• Алатив (відмінок наближення): Указує на об'єкт, на котрий направлена дія.
• Адесив: Біля об'єкта.
• Аблатив (початковий відмінок): Указує на початковий пункт траекторії руху (від об'єкта).
• Давальний відмінок (датив): кому?, чому?.
• Орудний відмінок: ким?, чим?.
• Транслатив: Указує на перехід в інший стан або якість.
• Каузально-кінцевий відмінок: Указує на причину або мету (за, через, тому що, з причини)
• Есив-формальний: бути ким? чим? виступати в якості кого?
• Термінатив: до якого місця?, до якого часу?.
• Дистрибутив: на, кожний.

Список фраз

Основнi

ЗАЧИНЕНО-

Zárva- (Зарво) Zarvo.

ВХІД-

Bejárat- (Бейарот).Beyarot.

ВИХІД-

Kijárat- (Кійарот.)Kiyarot..

ВІД СЕБЕ-

Tolni- (Толні).Tolni.

НА СЕБЕ-

Húzni-(Гузні).

ТУАЛЕТ-

Mosdó-(Мошдоу).Mošdou.

Ч-

Férfi- (Фирфі).Fyrfi.

Ж-

Nő- (Ноь).

ЗАБОРОНЕНО-

Tilos-(Тілош).Tiloš.

Вітаю-

Szervusz- (Сервус).Servus.

Привіт-

Szia -(Сіо).Sio.

Як у вас справи?-

Hogy vagy?-(годь водь).

Дякую, добре-

Köszönöm, jól- (Кьосоном, йоул).

Як Вас звати? -

Hogy hívják?- (годь гівйак).

Мене звати -

Vagyok- (Водьок).

Дуже приємно познайомитися-

Örvendek-(Оьрвендек).

Будь ласка-

Kérem- (Кирем).

Дякую.

Köszönöm- (Кьосоном).

Будь ласка -

Szívesen- (Сівешен).Sivešen.

Так.

gen- (Іґен).Igen.

Ні.

Nem- (Нем).

Пробачте-

Elnézést- (Елнизишт).Elnyzyšt.

Пробачте-

Bocsánatot kérek- (Бочанотот кирек)-Bočanotot kyrek.

До побачення.

Viszontlátásra- (Вісонтлаташро)-Visontlatašro.

Пока

Viszlát/Szia- (Віслат/Сіо).Vislat/Sio

Я не спілкуюся угорською-

Nem tudok magyarul.- (Нем тудок модьорул).

Ви спілкуєтеся російською? -

Beszél oroszul?- (Бесил оросул).

Хтось тут спілкується російською?

Beszél itt valaki oroszul?-(бесил ітт волокі оросул?).

Допоможіть!

Segítség!- (Шеґітшиґ).Šegitšyg.

Обережно!

Vigyázz!- (Відьаз).

Доброго ранку.

Jó reggelt!- (Йоу реґґелт).You reggelt.

Добрий день.

Jó napot!- (Йоу нопот).You noppot.

Добрий вечір.

Jó estét!.- (Йоу ештит).You eštyt.

Надобраніч.

Jó éjt!- (Йоу ийт).You yit.

Спокійної ночі!

Jó éjszakát!- (Йоу ийсокат).

Я не розумію.

Nem értem.- (Нем иртем).Nem yrtem.

Де знаходиться туалет? -

Hol van a mosdó?- (гол вон о мошдоу?).

Проблеми

Відчепись!

Hagy békén!- (Годь бикин).Hod bykynt.

Не чіпай мене!

Ne érj hozzám!- (Не ирй гоззам).

Я викличу поліцію.

Hívom a rendőrséget.- (Гівом о рендоьршиґет).

Поліція!

Rendőrség!- (Рендоьршиґ).

Числа

2- kettő-(кетто).

3 - három-(гаром).

4 - négy-(нидь).

5 - öt-(оьт).

6 - hat-(гот).

7 - hét-(гит).

8 - nyolc-(ньолц).

9 - kilenc-(кіленц).

10 - tíz-(тіз).

11 - tizeneg-(тізенедь).

12 - tizenkettő-(тізенкетто).

13 - tizenhárom-(тізенгаром).

14 - tizennégy-(тізеннидь).

15 - tizenöt-(тізеноьт).

16 - tizenhat-(тізенгот).

17 - tizenhét-(тізенгит).

18 - tizennyolc-(тізенньолц).

19 - tizenkilenc-(тізенкіленц).

20 - húsz-(гус).

21- huszonegy-(гусонедь).

22 - huszonkettő-(гусонкетто).

23 - huszonhárom-(гусонгаром).

30 - harminc-(гормінц).

40 - negyven-(нидьвен).

50 - ötven-(оьтвен).

60 - hatvan-(готвон).

70 - hetven-(гитвен).

80 - nyolcvan-(ньолцвон).

90 - kilencven-(кіленцвен).

100 -száz-(саз)

150 - százötven-(сазоьтвен).

200 - kétszáz-(китсаз).

300 - háromszáz-(гаромсаз).

400 - négyszáz-(нидьсаз).

500 - ötszáz-(оьтсаз).

1 000 - ezer-(езер).

2 000 - kétezer-(китезер).

5 000 - ötezer-(оьтезер).

1 000 000 - millió-(мілліо).

1 000 000 000 - milliárd-(мілліард).

номер - zám-(зам).

половина - fél-(фил).

менше - kevesebb-(кевешебб).

більше - több-(тоьбб).

Час.

зараз -most- (мошт).

пізніше-később- (кишоьбб).

раніше -előbb- (елоьбб).

рано вранці -hajnal -(гойнал)

рано вранці -reggel- (реґґел).

ранок-délelőtt-(дилелоьтт).

день-délután-(дилутан).

вечір-este-(еште)

ніч-éjszaka/éjjel-(ийсоко/иййел).

Колір

Який це колір - (milyen színű ez.?) – Мійен сіньу ез?.

Червоний колір – (Piros szinű) –Пірош сіньу.

Колір поділяється на світлий та темний

Világos - світлий (вілагош)

Sőtét - темний (шютит)

Червоний–(Piros)-Пірош.

Фіолетовий–(Lila)-Ліло.

Білий–(Fehér)-Фегир.

Жовтий–(Sárga-)Шарґо.

Сірий–(Szürke)–Сюрке.

Золотий – arany (оронь)

Срібний – Ezust (езюшт)

Чорний–(Fekete) – Фекете

Синій–(Kék)–Кик.

Коричневий – barna (борно)

Зелений–(Zöld)-Зьолд.

Помаранчевий - narancssárga ( норончшарго)

Рожевий - rózsaszin (рожосін)

Сірий - szürke (сюрке)