Канів — невелике містечко і районний центр в Черкаській області на правому березі Дніпра.

Канів
noframe
Канів
noframe
Успенський собор,
1144 рік
Корисна інформація
Населення 24532
Телефонний код +380 (4736)
Офіційний сайт

Канів розташований на перетині історичних епох, серед унікальних ландшафтів у самісінькому центрі країни. Це місто – Україна в мініатюрі, де величний Дніпро з правого берега омиває Канівські гори, розрізані велетенськими, найбільшими в Європі ярами, а лівий перепнутий греблею Канівської ГЕС зустрічає прекрасними краєвидами водосховища. Славна історія міста налічує багатьох видатних особистостей, які залишили свій слід в історії людства, а історичні пам’ятки та музеї розповідають про Канівщину від палеоліту до сучасності.

Зрозуміти ред.

Перша літописна згадка про Канів датується 1078 роком. Автор «Печерського патерика» занотував, що грецькі іконописці, запрошені ігуменом Києво-Печерського монастиря Никоном для розпису храму, по дорозі до Києва на своїх лодіях проїжджали Канів. Істинний вік міста невідомий.

В археологічних культурних шарах території Канева та його околиць знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тис. років тому). Стародавній Канів розміщувався на горі Московка і був одним з найбільших міст на південному кордоні Давньої Русі. Повз місто проходив великий шлях «з варяг у греки», який був важливою торговою артерією Руської держави.

Найдревніша у місті архітектурна пам’ятка побудована у 1144 році, коли київський князь Всеволод заснував тут церкву св. Георгія, яку пізніше переосвятили на собор Успіння Богоматері. Історичні довідки свідчать, що у 1097-1098 роках на Дніпровій горі був заснований підземний монастир з розгалуженням тунелів, у яких наші пращури ховалися від татаро-монгольського нашестя. Так у вересні 1678 року турки і татари підпалили собор, в якому зачинилися канівці. Тривалий час будівля стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи проводилися у 1781-1787 роках, а в сучасному вигляді ця пам’ятка архітектури була відновлена впродовж 1805 - 1810 років. Це єдина споруда на Черкащині, яка вціліла з часів Київської Русі.

Поблизу Собору у 1787 році польський князь Станіслав Понятовський збудував муровану будівлю – училище ордену базиліан, в якій сьогодні розміщується музей народного декоративного мистецтва.

За відносно короткий історичний час, від 13-го по 18-те століття місто прожило бурхливе життя, сповнене піднесень і занепадів: монголо-татарська навала змінилася торговельним пожвавленням, коли Канів перебував у складі Великого князівства Литовського; з 1600 року місто перейшло на самоврядування на підставі Магдебурґського права; козаки створили Канівський полк, що брав участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

У другій половині 19-го – на початку 20-го століть центр Канева займав територію від Торгової площі (сучасна вул. Героїв Небесної Сотні), до Другої Митної площі (нині площа Соборна). На Торговій площі в основному оселялося єврейське населення, яке займалося торгівлею. В цей час Торгова площа інтенсивно забудовується. Тут з'являються такі будівлі: 1898 р. - магазин "мужского платья" ( нині - будівля науково-дослідницького відділу Шевченківського національного заповідника "Канів від давнини до сучасності"); 1908 р. - святкова синагога (нині - корпус Канівської школи мистецтв); 1912 р. - пошта (нині - Станція юних техніків); банк акціонерного товариства, який розміщувався через одну ділянку від пошти; торгові ряди Краковича та ін. Нажаль, частина забудови Торгової площі втрачена.

У будинку, де після надбудови мансардного поверху, розташовано готель "Старий Канів", раніше (з 1911 року) був один з перших у місті кінотеатрів.

Зовсім інакше виглядала Соборна площа. На місці гімназії ім. І. Франка, збудованої в 1939 р., розміщувався заїжджий двір. На місці Районного будинку культури (1961 р.) - кам'яна двоповерхова будівля з двома кам'яними флігелями , яка була збудована в 1855 році. Тут розміщувались: міська дума, поліцейське управління, суд, повітове казначейство та інші державні установи.

У 30 роки 20-го ст. в Канів приходить залізниця. Перекинутий через Дніпро залізничний міст служив стратегічною переправою. У 1941 році, під час Другої світової війни, міст підірвали відступаючі війська радянської армії. Про жорсткі бої за Канівську переправу нагадують Бронепоїзд військ НКВС №56, катер Дніпровської військової флотилії, а також зруйнований залізничний міст.

Спорудження Канівської гідроелектростанції на початку 60-х років 20-го ст. відкрило новий період в історії міста. Центр міста перемістився з нагірної історичної частини Канева вниз, на нову намиту площу, яка нині носить ім'я Тараса Шевченка.

В 70-80-х роках розпочалося втілення нового Генерального плану забудови міста. Дев'яти-чотирнадцятиповерхові башти своєю висотою вступили в суперечку з природною окрасою -канівськими пагорбами.

Сьогодні Канів хоче бачити себе привабливим для туризму і зручним для відпочинку.

Як дістатись ред.

  Потягом ред.

Найближча залізнична станція Миронівка (41 км від Канева).

  Автомобілем ред.

  Автобусом ред.

В місті діє автовокзал 1 "Авто-ріка", вул. 206 Дивізії, 1, +38 (04736) 32213.

Щоденно курсують автобуси з міст Черкаси, Київ, Умань, Дніпропетровськ та Золотоноша.

  Кораблем ред.

Транспорт ред.

Міський транспорт представлено автобусами (5 грн) № 1, № 2, № 4 та № 5. Автобусом №2 можна дістатися до Шевченківського національного заповідника та могили Т.Г. Шевченка.

Деталі маршруту.

Що відвідати ред.

Чим зайнятись ред.

Заповідники ред.

 
Пам'ятник Т.Г.Шевченку
  • 1 Шевченківський національний заповідник. Розташований за 4 км на південь від центру міста. Тут, на Тарасовій горі, поховано духовного провідника українців Тараса Шевченка. Вершина високої, насипаної у вигляді кургану, могили увінчана 14-ти метровим пам'ятником. Поряд розташований музей Тараса Шевченка. Проста хатина, в якій жив перший доглядач могили видатного українця Іван Ядловський і знаходилася кімната для паломників, нині, як і колись доступна туристам.
  • 2 Канівський природний заповідник. Межує з Шевченківським національним. Це науковий і природоохоронний заклад створено 1923 році для збереження унікальної ділянки лісостепу з його рослинами і тваринами. Під захистом держави знаходяться також кілька дніпрових островів, зокрема, Зміїний, на якому ростуть столітні дуби, сосни та деякі рослини, занесені до "Червоної книги". На території заповідника діє наукова база Київського національного заповідника. У природничому музеї, що діє в колишній садибі академіка М. Біляшівського, представлені характерні для Канівщини археологічні знахідки - зуби доісторичних акул, закам'янілі молюски та залишки інших мешканців океану, що розвивався над цією частиною суходолу 60 млн. років тому. Сучасні тварини і рослини теж відображені в експозиції музею - у вигляді опудал та гербаріїв.  

Музеї ред.

 
Музей "Канів від давнини до сучасності"
  • 3 "Канів від давнини до сучасності". Має багате зібрання, в якому нараховується понад 12,5 тисяч експонатів. В основному, це матеріали розкопок, що проводилися на території Канівщини в різні роки. Тут зберігається величезна колекція керамічних виробів, починаючи з нового кам'яного віку і закінчуючи гончарним посудом ХХ століття. Також в музеї можна побачити крем'яні та кістяні знаряддя праці періоду палеоліту, бронзового віку; залізні й бронзові вироби скіфського часу та Давньоруської держави тощо.. Також у фондах музею зберігаються документи Канівської міської управи, квитанції, посвідчення, свідоцтва, грамоти, атестати, фото тощо та предмети побуту мешканців міста Канева і району 19-го-середини 20-го століть.
 
Музей "Народного декоративного мистецтва"
  • 4 "Народне декоративне мистецтво Канівщини". Розташований в одній з найстаріших (18 ст.) будівель Канева, в колишньому училищі базиліан. Тут зібрані кращі зразки традиційного одягу та предмети побуту українців Середнього Подніпров'я. Найдавніші експонати - вироби із гутного скла, 13-14 століть. Вироби іменитих сучасних майстрів-склодувів, різьбярів по дереву, художників, яких також чимало в зібранні музею, дають можливість побачити, як розвивалося прикладне мистецтво в індустріальну епоху.
  • 5 Музей військової техніки під відкритим небом. Розташований на північній околиці міста. Тут представлено бронепоїзд №56, часів Другої світової війни, а також зразки військової техніки та зброї післявоєнного часу. Експозиція була поповнена технікою-учасниками бойових дій на Донбасі в 2015 році.  
  • 6 Клуб-музей ветеранів. Має експозицію "Оборона та визволення Канівського Подніпров'я у період Другої світової війни". У фондах музею майже 3 тис. предметів музейного значення. Тут можна дізнатися про багатьох видатних і шанованих людей Канівщини. Будівля, в якому розташований клуб-музей, залишилася від Канева 150-річної давнини. do

Де поїсти ред.

Дешево ред.

Середні ціни ред.

Дорого ред.

Де розважитись ред.

Де зупинитись ред.

Як вирішувати проблеми ред.

  • 2 Канівська міська рада, вул. О.Кошового, 3, +380 (4736) 3-33-83 приймальня міського голови, e-mail: .
  • 3 Пожежна охорона, вул. Енергетиків, 80, 101.
  • 4 Поліція, вул. Енергетиків, 86, 102.
  • 5 Швидка допомога, вул. Успенська, 15, 103.
  • Центр надання первинної допомоги, +380 (04736) 3-43-37.

Зв'язок ред.

  • 6 Черкаська філія ПАТ "Укртелеком", вул. Героїв Небесної Сотні, 14, +380 (4736) 3-21-70.
  • 7 Міське відділення поштового зв'язку, вул. Героїв Небесної Сотні, 14, +380 (4736) 3-23-63.
  • 8 "Нова пошта" (Відділення №2), вул. Героїв Дніпра, 35, 0-800-500-609.

Куди далі ред.

  • 1 Прохорівка (15 км від Канева) — Обриси Тарасової гори можна спостерігати з лівого берега Дніпра, з Михайлової гори у селі Прохорівці. Захоплений місцевими краєвидами, тут 1839 році оселився вчений і викладач Київського університету Михайло Максимович. Погостювати у садибу до Максимовича заїжджали знамениті письменники, художники, артисти. На Михайловій горі до наших днів збереглися свідки перебування видатних людей. Це вікові сосни і дуби. Патріарха серед них називають дубом Шевченка. Прохорівка - популярне місце відпочинку. Тут є кілька туристичних баз, а за парканами численних дач можна побачити відомих в Україні людей чи їх нащадків, які залюбки втікають сюди від столичної метушні.
  • 2 Рожена криниця (с. Бучак, 18 км від Канева) — Люди, аби підкреслити надзвичайну красу гірських місць Канівщини, часто порівнюють їх зі Швейцарією. Місцевість в околицях села Бучак - саме така. Стрімкі схили пагорбів, укриті дубовим та грабовим лісом, спускаються в глибокі урочища. Лише небагато посвячених знають, як в одному з урочищ знайти стежку до легендарної Роженої криниці. На цьому місці, наділеному містичною притягальною силою, здавна здійснювали свої обряди язичники дохристиянських часів, вшановуючи Рожаниць - давньоруських першобогинь родючості, покровительок роду, сім'ї, домашнього вогнища. Офіційно криниця вважається 9-го століття і знаходиться під захистом держави.
  • 3 Трахтемирів (45 км від Канева) — Історія, легенди, містика, надзвичайні краєвиди і природа, що за кілька десятиліть здичавіла майже до свого первісного стану - заради цього організовані мандрівники групами і поодинці топчуть стежки Трахтемирівського півострова. У давні козацькі часи Трахтемирів вважався містечком і виконував функції столиці реєстрового козацтва.Тут знаходилися монастир та шпиталь для козаків. Місцевість навколо Трахтемирова багата на археологічні пам'ятки. Серед них: скіфське городище, залишки храмів літописного Зарубського монастиря, багатошарове поселення, козацький цвинтар.
  • 4 Межиріч (22 км від Канева) — Село Межиріч, що лежить між річками Рось та Росава, стало всесвітньо відомим тоді, коли тут виявили поселення древніх мисливців на мамонтів.
Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!