столиця Польщі з 1596 року, порт на річці Вісла


Варшава
noframe
Warszawa
noframe
Вид на Замкову Площу.
Корисна інформація
Населення 1,8 млн. (2012)
Телефонний код +48 22
Офіційний сайт
Варшава є великим містом, що розділене на райони. Детальна інформація про визначні пам'ятки, місця, де можна поїсти і переночувати знаходиться в статтях про окремі райони. Не забудьте роздрукувати ці статті перед поїздкою.

Варшава (пол. Warszawa) є столицею і найбільшим містом Польщі. Знаходиться в Мазовії на річці Вісла (пол. Wisła), приблизно на однаковій відстані (350 км) до Балтійського моря (пол. Bałtyk) на півночі і Карпат (пол. Karpaty) на півдні.

Після багатьох воєн, які спустошили і зруйнували місто, Варшава бурхливо розвивалася, заробивши репутацію міста-"фенікса", здатного щоразу підійматися з руїн і відновлювати свою колишню славу. Під час Другої світової війни вона, подібно до Роттердама і Дрездена, була майже повністю зруйнована, хоча у випадку Варшави це була набагато трагічніша історія послідовного руйнування. Величезними зусиллями її уцілілих жителів і всієї нації вона була відновлена з уламків, а її історичний центр відтворено, але більша частина спадщини була втрачена. Варшава також була одним з найбільших скупчень євреїв у Європі, які здебільшого загинули під час війни, тож Варшава є важливою пам'яткою Голокосту.

Сьогодні Варшава є жвавим мегаполісом, однією із столиць Європейського Союзу, що найдинамічніше розвиваються, і дев'ятим за населенням містом ЄС. В її еклектичній суміші архітектур є як старе, так і нове, вона постійно змінюється. Незважаючи на ріст міста, туристи легко орієнтуються завдяки чудовій системі громадського транспорту, до того ж найважливіші пам'ятки знаходяться досить близько одна до одного. Там не бракує помешкань і широкий вибір ресторанів і барів. Нічне життя Варшави також розвивається, і відроджена культура кафе захопила місто. Є чимало різноманітних музеїв, галерей та інших визначних туристичних пам'яток, і протягом усього року відбуваються якісь події.

Райони ред.

 
Райони Варшави
Середмістя
Як зрозуміло з назви, центральний район Варшави. Більшість туристів проведуть майже всю мандрівку до Варшави саме тут, адже тут знаходяться більшість визначних місць та готелів. За адміністративним поділом воно оточує Старе та Нове Місто, описані в окремій статті.
Старе та Нове Місто
Історичний центр міста, що колись був оточений міським муром. Нове Місто, прямо на півночі, — перша приєднана до Варшави територія за межами мурів, що доповнила її будівлями часів 16-17 століття. Обидва райони були майже повністю знищені під час Другої світової і пізніше відбудовані.
Центральний захід (Воля, Охота, Жолібож)
У районах на захід від Середмістя є чимало історичних будівель та визначних місць. Воля колись була індустріальним районом, була частиною єврейського гетто під час Другої світової, а ще тут найстаріше варшавське кладовище. Жолібож і Охота були переважно житловими районами, та нині там існують і заклади.
Прага (Прага-Пулноц, Прага-Полуднє)
До 19 століття східний берег Вісли був окремим містом і має неабияку частку історії та пам’яток. Колись неблагополучний район напочатку 21 століття розвинувся у "модну" частину міста.
Південна Варшава (Мокотув, Урсинув, Вілянув)
Південь Варшави дуже потужно розвивався з кінця Другої світової війни. У тісних мирних Мокотуві та Урсинуві серед житлових будинків трапляються справжні скарби. У південному пункті "Королівського маршруту" Вілянуві розташований Вілянівський палац.
Північна Варшава (Беляни, Бялоленка, Тарґувек)
Північні райони Варшави - "спальні" райони, і туристові навряд чи туди потрібно.
Західна Варшава (Бемово, Влохи, Урсус)
Крім аеропорту імені Шопена, тут для туриста теж нічого цікавого.
Східна Варшава (Рембертув, Вавель, Весола)
Зелені житлові райони, що контрастують з іншими, тісними, з високими будівельними комплексами, але туристові тут шукати майже нічого.


Зрозуміти ред.

 
Сучасна Варшава - це суміш старого та нового

Історія ред.

До перенесення столиці ред.

Сліди людської діяльності в районі сучасної Варшави існують, починаючи з 9 століття, але саме місто було засноване князями Мазовії аж у 13 столітті. Як адміністративний та економічний центр, що розвивався, місто мало другорядну роль в Мазовії порівняно з Плоцьком до 15-го століття і аж ніяк не було рівнею колишній столиці Польщі Кракову. Завдяки своїй економічній могутності й стратегічно важливому розташуванню міста в Польщі Варшава отримувала все більше значення, яке закріпилося, коли польський сейм (парламент дворян) перемістився сюди в 16 столітті, і вона став місцем королівських виборів.

Столиця Польщі ред.

 
Саксонська Вісь, один з перших проектів плану міста, на карті 1781 року

У 1596 році місто стало де-факто столицею країни, коли король Сигізмунд III вирішив остаточно переїхати до нинішнього Королівського замку у Варшаві. Місто почало швидко розвиватися за межі теперішніх Старого і Нового Міста, а дворяни оселилися у особняках і палацах по всьому місту. У 17 столітті Прага на правому березі Вісли набула статусу окремого міста (і не входила до складу Варшави до 19 століття).

Як і багато інших міст Європи в цей час, Варшава руйнувалася війнами і стихійними лихами, але продовжувала рости і прогресувати. Барокові резиденції, як-от Вілянівський палац, будувалися в 17 столітті, а саксонські королі вперше створили амбіційні проекти міського планування на початку 1700-х років. У другій половині 18 століття останній король незалежної Польщі, Станіслав Август Понятовський, ще більше модернізував місто згідно з ідеалами Просвітництва.

В кінці 18-го століття, ослаблена Річ Посполита була розділена методами дипломатії, військових дій і повстань, і Варшава спочатку відійшла до Пруссії, втративши своє значення. Герцогство Варшавське, маріонетка Наполеона зі столицею у місті, проіснувало деякий час, але після поразки Наполеона ввійшло до складу Російської імперії.

Під владою Росії ред.

 
Німецька карта Варшави 1888 року

Варшава залишилася головним містом під російським пануванням, оскільки Королівство Польща було відновлене, хоча з російськими царями як спадковими королями і майже без політичної незалежності. Варшава була найзахіднішим з головних міст Російської імперії і розвивалася як торгово-промисловий центр. Хоч усі повстання і спроби відновити незалежність зазнали невдачі, Варшава все ще збагачувалася на культурні й освітні заклади, багато з яких існують і досі.

Ріст Варшави обмежили створенням подвійної лінії військових фортів, тож у другій половині 19 століття Варшава була одним з найщільніших і перенаселених міст свого часу. Щоб виправити санітарний стан, влада запустила будівництво першого варшавського водопроводу (під керівництвом Вільяма Ліндлі), і було створено першу систему обігріву та водонагрівні установки.

На зламі століть Варшаву електрифікували, надбавши електросилову установку, електричні трамваї та телефонну мережу. На початку Першої світової війни, Варшава була шумним, сучасним містом з майже мільйоном мешканців та унікальною архітектурою.

Між світовими війнами ред.

 
Варшава у 1935 році

Коли Польща відновила незалежність, Варшава знову стала головним містом незалежної країни. Воно сильно постраждало під час війни, і невдовзі піддалося загрозі окупації Червоною армією, яка була розгромлена у битві за Варшаву 1920 року. При політичній нестабільності цього часу, Польща зазнала економічного зростання, оптимізму і належної уваги до планування міст, і Варшава від цього чимало виграла, особливо за останнього міжвоєнного мера Стефана Стажинського.

Варшава отримала сучасний аеропорт у Окенце, центральну залізницю через станцію, що з'єднала всі найважливіші маршрути, що проходили або закінчувалися у місті, та експериментальну телевізійну станцію. Сучасні та привабливі житлові райони утворилися поза межами історичних укріплень, зокрема на півночі, у Жолібожі та Білянах. У Варшаві й далі перемішувалися старе й нове, а багато сучасних будинків заповнили порожнини або замінили старіші будівлі по всьому місту, забезпечивши відомий еклектичний вигляд Варшави.

Напрацювання цього часу, хоч і зникли під час Другої світової, сформували місто у його сучасному вигляді. Більшість з них були відбудовані у тих же або схожих місцях, втім деякі з них збереглися.

Друга світова війна ред.

 
Під час війни Варшава була стерта з лиця землі

Більшу частину війни Варшава була окупована нацистською Німеччиною. Вона здалася після затяжних боїв, що знищили десяту частину міста та пошкодили чимало будівель та інфраструктуру. Нацисти не збиралися відновлювати місто, а планували абсолютно його перебудувати у німецькому стилі, знищивши все польське. Цього не сталося, та все ж для збереження місто робилося мало, та ще й радянська авіація періодично бомбардувала місто після 1941 року.

Цей період особливо трагічний для євреїв Варшави, які завжди становили значну частку її населення. Нацисти загнали євреїв у гетто (в районі Воля) і почали їх винищували. У 1943 році це спричинило повстання.

Наприкінці війни, у 1944 році, на хвилі поразки німців і радянського наступу відбулося драматичне і трагічне Варшавське повстання. (Не варто плутати з повстанням у варшавському гетто - це дві різні події). Внаслідок повстання більшість уцілілих будинків у Варшаві зруйнували, а повстанці й далі гинули, так і не звільнивши місто від німців перед вступом туди Червоної армії. Радянські війська зайняли цілковито спустошене місто, остаточно визначивши майбутнє Польщі як сателіта Радянського Союзу.

Післявоєнна відбудова ред.

 
Сталіністський Палац культури та науки став символом післявоєнної Варшави
 
Сьогодні Палац оточений сучасними висотками

У 1945 році Варшава була майже повністю знищена. Вважається, що було зруйновано майже 80% міста, включаючи майже всі визначні будівлі. З 1,4 млн жителів половина загинули (в тому числі більшість євреїв), інші були виселені або самостійно втекли, тож у руїнах міста залишилися лише 10% населення.

Відбудова міста була архіскладним завданням, але сумнівів у її потрібності не було. Спеціальний комітет з архітекторів та планувальників керувала роботами. Їхні ідеї визначили "обличчя" сучасної Варшави. З одного боку, найстарші і найважливіші будівлі педантично відновлювалися за залишками документації, фотографіями та навіть малюнками. З іншого боку, комуністична ідеологія не схвалювала характеру довоєнної Варшави, а нагальні потреби і нові можливості дозволили ширше планування, зумовивши більше й просторіше місто.

Більшість архітекторів та істориків мало цінували архітектуру кінця 19 століття, тому багато історичних будівель та місць переробили, щоб відтворити їх вигляд часів 18 століття, а то й більш ранній. Втім, ідеологічні й практичні причини обмежили відновлення візерунків на менш важливих будинках, а централізоване планування дало відновленим районам міста вигляд гармонічніший, ніж це уявлялося до війни. Відбудова переважно завершилася у 40-х-50-х роках, але Королівський палац завершили аж у 1974 році. Після цього відновили мало будівель, серед них - відбудований у 90-х роках північний бік Театральної площі.

Крім відбудови старих будівель, у Варшаві будували ще й чимало нових соцреалістичних, які були монументальними й ідеологічно витриманими. Найвідомішою з них є неоднозначний Палац культури та науки, що став одним із символів Варшави. Все ж більша увага зверталася на розміщення постійно зростаючого населення, тому у Варшаві з'явилося багато непоказних сірих житлових будинків. Оскільки населення все росло, а ресурсів у плановій економіці не вистачало, влада надала перевагу збірним будинкам, створивши у місті великі скупчення панельних будинків.

Сучасна Варшава ред.

Відколи у 1989 році комунізм упав, Варшава розвивалася швидше, ніж Польща у цілому. Ви не впізнаєте місто, якщо були тут востаннє десять років тому, а зміни й далі відбуваються. Довгий час у Польщі було найлегше знайти роботу у Варшаві, тому багато міських поляків - варшав'яни у першому-другому поколінні, які походять з усієї Польщі.

Хоч більша частина Варшави схожа на західні міста, тут є чимало власних особливостей. Наприклад, bary mleczni часів комуністичного режиму ще досі працюють, залишаючись популярними незважаючи на вестернізацію: адже для невибагливих тут низькі ціни, а подають традиційну польську кухню. Колись навколо старого стадіону був найбільший у Європі ринок просто неба, втім, він поступився місцем новому стадіону, збудованому до Євро-2012.

Клімат ред.

Варшава
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
 
21
 
 
−1
−6
 
 
 
25
 
 
2
−5
 
 
 
24
 
 
7
−2
 
 
 
33
 
 
13
3
 
 
 
44
 
 
19
8
 
 
 
62
 
 
22
11
 
 
 
73
 
 
23
12
 
 
 
63
 
 
23
13
 
 
 
42
 
 
20
10
 
 
 
37
 
 
13
4
 
 
 
38
 
 
6
1
 
 
 
33
 
 
−1
−3
Середні макс. та мін. температури в °C
Кількість опадів загалом у мм

Літо у Варшаві може бути як теплим, так і надзвичайно жарким. У більшості помешкань і деяких готель немає кондиціонерів, а це означає, що і вдень, і вночі спека може заважати спати. Мандрівниками слід одягнути легкі літні речі вдень, але на випадок вечірньої прохолоди захопити верхній одяг.

Зими морозні. Місто може завмерти через погоду. Коли сніжить, кілька кварталів доводиться долати годину, адже дорожній рух зупиняється, а комунальні служби зазвичай захоплені негодою зненацька (хоч синоптики й попереджають про неї заздалегідь). Громадський транспорт також буде у безладді: автобуси й трамваї запізнюватимуться. Коли у 2010 році вперше йшов сніг, дорога від Волі до Мокотува зайняла 3 години замість 30-45 хвилин. Якщо ви приїхали до Варшави у жовтні-березні, краще візьміть тепле водонепроникне взуття.

Туризм ред.

Столичне туристичне бюро (Stołeczne Biuro Turystyki) - офіційне інформаційне турагентство у Варшаві, яке може забезпечити відвідувачів інформацією про готелі, визначні місця та події. Також там є туристичні карти. Бюро діє у трьох місцях:

  • у Палаці культури та науки, неподалік від залізничної станції "Варшава-Центральна", вхід з вул. Емілії Платер
  • у Старому Місті, на Ринковій площі (НЕ Замковій площі)
  • у аеропорту імені Шопена

Як дістатись ред.

  Літаком ред.

  Потягом ред.

  Автомобілем ред.

  Автобусом ред.

  Кораблем ред.

Транспорт ред.

Що відвідати ред.

Чим зайнятись ред.

Що купувати ред.

Де поїсти ред.

Де розважитись ред.

Де зупинитись ред.

Де навчатись ред.

Як заробити ред.

Застереження ред.

Як вирішувати проблеми ред.

Зв'язок ред.

Мобільний зв'язок досить дешевий, як для Європи. Так, сім-картка коштує 5 злотих (близько 37 грн на 2019), а середній пакет послуг на місяць коштує 30 злотих (Play).

Куди далі ред.

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!