Боржомі: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{geo||}} {{pagebanner}} '''{{subst:PAGENAME}}''' знаходиться в РЕГІОНІ. == Зрозуміти == Місто що вход... |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{pagebanner|Borjomi banner.jpg}}▼
[[File:The park in Borjomi.jpg|right|thumb|Вид на Боржомі з канатної дороги]]
▲{{pagebanner}}
'''Боржомі''' (ბორჯომი bohr-joh-mee) знаходиться в центральній [[Грузія|Грузії]]. Це місто та назва природного заповідника та відомої вулканічної солоної джерельної води. Джерело цієї джерельної води лежить в ущелині Боржомі.
== Зрозуміти ==
Місто що входить до регіону [[Самцхе-Джавахеті]] (столиця — місто Ахалціхе), розкинулось серед зелених хребтів на березі мутнуватої річки Кури, яку грузини звуть набагато красивіше: ''Мткварі''. Воно розташоване у такому вдалому і красивому місці на висоті 850 метрів над рівнем моря. Історично, м. Боржомі зобов'язане своїм зміцненням і розширенням імператорській династії Романових і, звичайно, мінеральній воді.
[[File:Реклама Боржоми, 1909.jpg|right|thumb|Реклама 1900 року]]
Тут зовсім інше повітря, це підтверджують всі місцеві жителі. Вони відразу відкривають вікна і вдихають на повні груди свіжий гірський еліксир. Боржомі — дуже зелене місто, і тут є де сховатися від спекотного сонця. Ще одним плюсом річного Боржомі є майже повна відсутність дощів.
Рядок 18 ⟶ 19:
=== {{Потягом}} ===
[[File:ЧС11-06, Грузия, Самцхе-Джавахетия, депо Боржоми (Trainpix 84324).jpg|right|thumb|Залізничне депо Боржомі]]
До Боржомі підходить залізниця, але вона практично не функціонує. Єдиний поїзд, що прибуває в Боржомі, — це чотиривагонний потяг з Тбілісі. Він виїжджає з головного вокзалу двічі на день (06:40, 16:40) і їде до міста 4,5 години. Це пояснюється дешевизною квитка: всього 1 USD/2 GEL, в той час як маршрутка коштує 3 USD/7 GEL. З Боржомі поїзд до Тбілісі відправляється о 7:00 та о 17:00.
Рядок 37 ⟶ 39:
== Що відвідати ==
{{mapframe}}
[[File:Borjomi. Cafe.jpg|right|thumb|Будинок у Боржомі]]
[[File:Borjomi. Central street and Gogia fortress.jpg|right|thumb|центральна вулиця міста Боржомі]]
На лівому березі Кури розташована головна вулиця міста, вона носить ім'я Шота Руставелі. На ній багато аптек і кілька продуктових магазинів і — найголовніше — автостанція. Якщо піднятися нагору — там маленькі вулички Піросмані, Святий Ніно і Гогиас Ціхе. Вони хитро переплітаються, різко обмінюючись назвами в місцях перетинів.
Рядок 44 ⟶ 49:
На правому березі Кури побільше ресторанів, є парки, залізничний вокзал, річка Боржомка.
[[File:Borjomi 2013.jpg|right|thumb|Вид на Боржомі з канатної дороги]]
* '''Канатна дорога''', нижня станція якої знаходиться в Міському парку Боржомі. Ретро-кабінка із відкритими вікнами добирається до верхньої точки гори (1 000 метрів над рівнем моря) за п'ять хвилин. Поїздка в одну сторону коштує 1,5 USD/3 GEL. Нагорі є невелике кафе, колесо огляду і оглядовий майданчик.
Спускатися краще пішки дуже гарною дорогою серед хвойних дерев.
* '''Набережна Кури''' — являє собою променад довжиною в пару-трійку кілометрів, засаджену деревами. Повсюдно стоять лавочки. Ще на набережній Боржомі зустрічаються цікаві зразки
* Басейн з теплою сірчаною водою в гірській ущелині. Купання в такому сірчаному басейні особливо вражає взимку, коли над головою кружляє сніг, а вода — тепла.
* Два фонтани: декоративний і питний на маленькій площі, що на перетині проспекту Руставелі та вулиці Святої Ніно (Цмінда Ніно) навіть.
Рядок 111 ⟶ 117:
Головне свято в Боржомі — це день міста Боржомоба. Його відзначають восени, зазвичай в жовтні, але краще уточнювати. На сцені в центрі міста виступають музичні колективи (якщо пощастить — знамените грузинське багатоголосся), проводяться шахові турніри, дівчата танцюють, жінки печуть хачапурі, чоловіки смажать шашлик і наливають вино.
[[File:Borjomi. Local museum in Tabidze Street.jpg|right|thumb|Будинок краєзнавчого музею Боржомі]]
* '''Краєзнавчий музей Боржомі''' — усередині все, як зазвичай у таких місцях: знаряддя праці, старі фотографії, опудала тварин регіону. Представлена цікава експозиція на тему мінеральної води: перші пляшки, етикетки і дипломи про міжнародні перемоги. Але набагато більшої уваги заслуговує будівля цього найстарішого в країні музею.
| |||