Ленінський район Севастополя: відмінності між версіями

|}

</center>

:*{{listing |type=see|lat =44.611028 |long =33.524040 |name =Башта вітрів |address =вул. Фрунзе, 5 |directions = |description = Башта була частиною комплексу будівлі Морської бібліотеки, побудованої в 1849 році і була призначена для вентиляції книгосховищ. Зараз Башта вітрів — це архітектурний пам'ятник, який, один з небагатьох, пережив дві оборони. Явлає собою восьмигранну призматичну споруду з інкерманського каменю з шатровим дахом, раніше увінчаною шпилем. Грані строго орієнтовані по сторонах світу. У кожній грані другого ярусу — вузькі напівциркульні віконні прорізи, у верхній частині розташований фриз з горельефними зображеннями символів вітрів, взятих з грецької міфології. На карнизі — маскарони (левові голови). Усередині цієї споруди знаходилися водяний годинник, зовні — сонячний годинник і флюгер. У 1979 році була включена до числа пам'яток архітектури республіканського значення.}}

*{{listing|type=see|lat =44.61518 |long =33.52302 |name = Проспект Нахімова|directions = |description =Одна з найстаріших вулиць міста, яка називалась Морською. У другій половині XIX столліття частина цієї вулиці стала називатися проспектом Нахімова. На початку XX століття проспект перейменували на вулицю Фрунзе. 20 червня 1946 ця вулиця знову названа проспектом Нахімова. Пролягає між площами Нахімова і Лазарєва. Довжина — близько 900 метрів. На парній стороні проспекту розташовані Палац дитинства і юності, театр імені А. В. Луначарського (див. [[Ленінський район Севастополя#Театри|Театри]]), готель Севастополь (див. [[Севастополь#Де зупинитись|Де зупинитись]]), кафе, ресторани; на не парній — Художній музей імені М. П. Крошицького (див. [[Ленінський район Севастополя#Музеї|Музеї]]), Морська бібліотека імені Лазарєва, бутіки тощо. Проспект перетинає Синопский спуск.}}

 

=== Храми ===

*{{listing |type=see |lat=44.610522 |long=33.523622 |name=Собор святого рівноапостольного Князя Володимира |alt= |address=Центральний міський пагорб. вул. Суворова, 3 |directions = тролейбусами №№ 1, 3, 5, 7, 9, 12 до зупинки «Площа Лазарєва».|url= |facebook= |vkontakte= |phone= (0692) 54-35-31 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Усипальниця російських адміралів М. П. Лазарєва, В. О. Корнилова, В. І. Істоміна, П. С. Нахімова. Висота собору з хрестом — 32,5 м, ширина — близько 20 м, довжина, з папертю і вівтарем — 29 м. Складається з верхнього і нижноього храмів. У облицювання стін верхнього храму вмонтовані мармурові плити з іменами і прізвищами адміралів і офіцерів Морського відомства, нагороджених орденом святого Георгія за хоробрість. Всі роботи по мармуру виконані італійським скульптором В. Бонані, орнаментовка — італійським художником Р. Ізеллі, стіни і склепіння розписані художником Я. Є. Карнєєвим. Поховання адміралів у нижньому храмі відзначені чорним мармуровим хрестом, на чотирьох сторонах якого висічені бронзові написи з іменами адміралів і датами їх смерті. З 1869 по 1920 рік вздовж північного і південного фасадів були поховані ще дев'ять морських офіцерів, учасників оборони Севастополя 1854—1855 років, три командувачі Чорноморським флотом кінця 19-го, початку 20-го століття та І. А. Шестаков — керуючий Морським міністерством у 1880-ті роки. Із зовнішнього боку в облицювання стін південного і північного фасадів вмонтовані чотири плити з чорного мармуру з іменами адміралів.}}

{{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1

|Sevastopol Chersonesus Saint Vladimir Cathedral IMG 0752 1725.jpg|текст2 =Собор святого Володимира в Херсонесі}}

*{{listing |type=see |lat=44.605250 |long=33.521959 |name=Собор Покрова Пресвятої Богородиці |alt=Покровський собор |address=вул. Велика Морська, 36 |phone=(0692) 54-54-84 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Головний православний храм міста. Побудований в 1905 році за проектом архітектора В. А. Фельдмана. Будівля базилікального типу являє собою п'ятибанний безстовпий храм. Над головним куполом — стрілчастий звід в оточенні чотирьох дванадцятигранних башточок. У західній частині — дзвіниця, з'єднана з храмом продовженням центрального об'єму. Башточки та дзвіниця мають шатрове покриття, увінчане маківками у формі цибулі. Собор побудований з тесаного інкерманського і кримбальского каменю. У травні 1916 року в склепах нижнього храму були поміщені останки революціонерів Шмідта, Частника, Гладкова, Антоненка. У листопаді 1923 року їх перепоховали на цвинтарі Комунарів. У роки німецько-радянської війни прямим попаданням бомби був зруйнований південний приділ храму. Після війни будівля була частково відновлена, богослужіння проводилося до 1962 року. З 1962 по 1969 рік в соборі розташовувався архів і спортивний зал, з 1969 року повністю переданий під міський архів. У наступні роки з собору були зняті хрести і маківки. На початку 1992 року в прибудові святого великомученика Пантелеймона було відновлено богослужіння, а в 1994 році будівлю Покровського Собору було повністю передано Церкві. До 100 річчя собору був повністю відновлений південний приділ, відреставрований фасад, покриті позолотою маківки і хрести.}}

*{{listing |type=see |lat=44.612017 |long=33.493291 |name=Собор святого Володимира (Херсонес) |address=вул. Стародавня, 1. Національний заповідник «Херсонес Таврійський» |url= |phone=(0692) 24-21-15 |fax= |email= |skype= |hours= |price=вхід 25 грн. |description=Зведений на згадку про хрещення в 988 році святого рівноапостольного князя Володимира. Автор проекту академік Д. І. Грімм. На закладці нижнього храму 23 серпня 1861 був присутній імператор Олександр II з імператрицею Марією Олександрівною. Будівництво собору тривало протягом тридцяти років. 17 жовтня 1891 владикою Мартініаном, архієпископом Таврійським і Сімферопольським, освячений головний престол верхнього храму, в ім'я святого рівноапостольного князя Володимира. Південний престол освячений в ім'я святого князя Олександра Невського, північний престол освячений в ім'я святого апостола Андрія Первозванного. 2 жовтня 1924 собор був закритий Радянською владою. У 1992 році богослужіння було відновлено. 6 січня 1994 храм був переданий в оренду православній громаді. Почалися реставраційні роботи. 28 липня 2000, в день пам'яті святого князя Володимира, на відновлений собор був поставлений хрест.}}

*{{listing|type=see|lat =44.60826 |long =33.52584 |name =Собор апостолів Петра і Павла |address =вул. Луначарського, 37 |directions = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Храм є зразком архітектури епохи російського класицизму і виконаний у стилі давньогрецького храму Тезея в Афінах. Автор проекту архітектор В. А. Рульов. Освячений 5 вересня 1814 року. Під час війни 1854—55 років будівля сильно постраждала. Був відновлений в 1888 році на кошти купців Максимова і Кундишева-Володіна та освячений 17 грудня 1889 року. Після Жовтневого перевороту тут розміщувався міський архів. Під час німецько-радянської війни собор вистояв, був відремонтований трестом «Севастопольміськбуд» і пристосований під свій клуб. З 1946 року по 1957 рік у ньому йшли вистави театру імені Луначарського, а потім розташовувався Міський будинок культури. Влітку 2006 року храм переданий церковній громаді, богослужіння відновлено.}} Біля храму 14 червня 2008 року відкрито *{{listing|type=see |lat =44.60818654 |long =33.52524161|name =пам'ятник святим рівноапостольним Кирилу і Мефодію|address = |directions = |description = Просвятителі слов'ян постають глядачам в тому ж образі, як їх зазвичай зображають на іконах: Кирило у вигляді старого, вельми сивого чоловіка з бородою, в руках розгорнута книга, а в ній написана староруська абетка: А, Б, В, Г, Д і так далі. Мефодій також з сивим волоссям і довгою бородою, в руках Євангеліє. Автори — архітектор Олександр Демченко і скульптор Георгій Григорянц.}}

 

{{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1

|Sevastopol Nahimova 6.jpg|текст1 =Театр імені Луначарського

|Севастопольський театр для дітей та молоді.JPG|текст3 =Севастопольський театр для дітей та молоді}}

*{{listing|type=do|lat =44.614010 |long =33.521680 |name =Севастопольський академічний російський драматичний театр імені Анатолія Васильовича Луначарського |alt = |address =пр. Нахімова, 6 |directions = |url = http://sevtheatre.com|facebook = |vkontakte =http://vk.com/lunacharci |phone =каса: (0692) 54-43-30; адміністрація: (0692) 54-62-26 |fax = |email =adminsevtheatre@rambler.ru |skype = |hours =початок вистав о 18.00 |price = |description = Створений у листопаді 1920 року за ініціативою відомого російського співака Л. В. Собінова. В репертуарі постановки як за класичними творами, так і за сучасними. Глядацька зала вміщує 670 глядачів. Тут можна подивитися не лише вистави, а й відвідати виступи відомих артистів.}}

=== Кінотеатри ===

{{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1

|Sevastopol Lenina 35-1.jpg|текст2 =Кінотеатр «Україна»

|Кінотеатр Росія.JPG|текст3 =Кінотеатр «Росія}}