Сестрорецьк

Сестрорецьк — найрізнорідніше і в той же час не дуже відоме передмістя Санкт-Петербурга. Знамените містечко великим збройовим заводом, заснованим Петром I на початку XVIII століття. Виникло як робоча реміснича слобода. Сестрорецьк був одночасно царською резиденцією на північному березі Фінської затоки; пізніше ця місцевість перетворилася в курорт. Місто незвичайне тим, що розташоване між морем і великим водосховищем, створеним для потреб заводу. На берегах Сестрорецького Розливу вишикувалися дачі і знаменитий ленінський курінь, де влітку 1917 року переховувався вождь світового пролетаріату. Розлив і парк «Дубки» на березі Фінської затоки відзначені ЮНЕСКО як частина комплексу пам'яток Санкт-Петербурга і околиць.

Зрозуміти

Сестрорецьк
фін. Siestarjoki
Макет першого підводного човна
Корисна інформація
Населення	45 697
Телефонний код	+7 812

Сестрорецьк стоїть у гирлі річки Сестри на березі Фінської затоки. В середні віки тут ще не було ніякого міста, але вже проходив північно-західний кордон Новгородських земель. У 1617 році за результатами Столбовського миру гирло Неви і все узбережжя Фінської затоки перейшло до Швеції, а століттям пізніше Петро I ці землі повернув і почав освоювати. Першому російському імператору сподобався дубовий гай на те мису, де зараз знаходиться парк «Дубки». У 1714 році він звелів влаштувати тут заміську садибу, яку, як кажуть, дуже любив, оскільки оформлена вона була нарочито скромно на противагу парадного Петергофа. Спадкоємців Петра ця простенька садиба анітрохи не цікавила: до середини XVIII століття її закинули, а потім і зовсім розібрали, тому залишився один лише пейзажний парк (і ще дубова гілка над морськими хвилями на гербі міста). Зате на перший план вийшов збройовий завод, заснований ще в 1721 році і став, напевно, першим заводом в околицях Петербурга. Заводу покладалася гребля, через яку на Сестрі виникло велике водосховище, назване Розливом.

Влітку 1868 року в Сестрорецьку сталася жахливий пожежа, яка знищила практично всі міські будівлі, здебільшого дерев'яні. Містечко досить швидко відбудували заново, оскільки заводу потрібно було працювати, а працівникам — десь жити, проте серед місцевих краєзнавців в ходу датування виду «до пожежі» і «після пожежі», що надає Сестрорецьку несподівану схожість з Москвою.

До кінця XIX століття Сестрорецьк зберігав промисловий і трохи військовий характер: на узбережжі періодично будували укріплення, а навпаки міста закінчувалася лінія кронштадтських фортів — найпівнічніший з них, Тотлебен, стоїть прямо навпроти парку «Дубки». У 1894 році в Сестрорецьк була проведена залізниця. Всього через кілька років з ініціативи інженера і підприємця Петра Авенаріуса відкрився Сестрорецький курорт — комплекс з лікарні, пансіонату і курзалу, причому вважається, що все це було побудовано не стільки з турботи про здоров'я співвітчизників, скільки для того, щоб окупити залізницю: за відсутності курорту ніхто б у Сестрорецьк не їздив. Так чи інакше, ідея виявилася дуже успішною. Землі стали активно розкуповувати під дачі, і вздовж залізниці виникла ціла низка селищ, пізніше включених до складу міста. При цьому цілющі властивості свіжого морського повітря і соснових лісів заперечувати складно, так що курорт в Сестрорецьку залишився, тим більше що вже за радянських часів в Сестрорецьку і далі по узбережжю було побудовано безліч санаторіїв, будинків відпочинку та піонерських таборів. Багато з них продовжують діяти і зараз, пристосувавшись до сучасних реалій.

У 1918 році прямо біля Сестрорецька пройшов кордон між Росією і Фінляндією. Під час Великої Вітчизняної війни і блокади Ленінграда приблизно по тій же лінії проходив радянсько-фінський фронт («Сестрорецький кордон»), тому в лісах в околицях міста збереглася велика кількість укріплень, на основі одного з яких зараз створено цікавий військовий музей. З 1922 року завод змінив свій профіль з збройового на інструментальний і зайнявся випуском верстатів, вимірювальних пристроїв, а також столярних та слюсарних інструментів. На початку 2000-х він припинив свою роботу, щоб перебазуватися на нову територію, в той час як стара повинна бути перетворена в рекреаційну зону і частково віддана під житлові будинки. Станом на 2019 рік цей процес далекий від завершення, старі заводські корпуси стоять занедбаними.

Зі зникненням заводу Сестрорецьк стає все більше схожий на типове для північного берега Фінської затоки курортне містечко, хоча райони в ньому як і раніше є найрізноманітніші. На огляд різних частин Сестрорецька можна витратити цілий день, особливо якщо у вас немає свого транспорту.

Орієнтація

Весь Сестрорецьк розташований на вузькій, у пару кілометрів завширшки, смузі суші між розливу (на сході) і Фінською затокою (на заході). Розлив і Фінська затока з'єднані водозливним каналом — через нього йде основний слив річки Сестри. Центр Сестрорецька знаходиться на північ від каналу, поруч з греблею, навколо невеликої затоки водосховища (Розливу). Центр оточують нудні квартали післявоєнного часу, серед яких ховаються корпуси старого заводу. Якщо відправитися на північний захід, ви потрапите на територію колишнього Сестрорецького курорту, зайняту тепер приватними будинками і санаторіями. Південніше ж каналу спочатку йде сучасна багатоповерхова забудова, а далі на кілометри, до самої кільцевої дороги (КАД) тягнуться переходять один в одного типові дачні селища, де серед сосен стоять дерев'яні будинки, в тому числі старі і цікаві. Поблизу від каналу знаходиться селище Розлив, далі — у міру просування до Петербурга — Тарховка, Олександрівська і Горська. Всі вони входять до складу сучасного Сестрорецька. Курінь Леніна знаходиться в нежитловий частині міста на протилежному (південно-східному) березі Розливу.

Як дістатися

Поїздом

Традиційний спосіб потрапляння в Сестрорецьк — приміським поїздом. Електрички відправляються від Фінляндського вокзалу в середньому кожну годину і витрачають на дорогу до Сестрорецька більше години, зупиняючись також біля   Старе Село. Вам потрібно напрямок на Бєлоостров. З боку Зеленогорська і Виборга слід їхати до того ж Бєлоострова і там пересідати на електричку в бік Сестрорецька або в літній час сідати на потяг, який йде через Бєлоостров на Петербург. Зазвичай він ходить у вечірній час по вихідним. Вартість проїзду в один кінець від Фінляндського вокзалу до станції Сестрорецьк — 72₽ (2019).

На території Сестрорецька електрички роблять кілька зупинок. За винятком станції Сестрорецьк, всі вони представляють собою окремі платформи без всякої інфраструктури (хоча велика дерев'яна будівля вокзалу колись була і на платформі Курорт). У порядку проходження від Санкт-Петербурга:

1 Платформа Гірська. Ближче до КАД, ніж власне до Сестрорецька. Розташована прямо під трасою (віадуком) Кільцевої автодороги в тому місці, де вона повертає на Кронштадт. (оновлено бер 2019)

2 Платформа Олександрівська. В центрі района Олександрівська. (оновлено бер 2019)

3 Платформа Тарховка. Біля південного краю Розливу, де починається Дорога до куреня Леніна (це назва вулиці): її довжина приблизно 4 км, громадського транспорту немає. Поруч знаходиться колишня садиба Авенаріуса і пам'ятник вождю, заміський готель з рестораном і цікаві дореволюційні дачі. Якщо ж дійти до куреня, пройти через територію музею і тією ж дорогою піти далі, то можна вийти або до лінії Виборзькій залізниці біля станції Дібуни, або до села Новосілки.  

4 Платформа Розлив. У 10 хвилинах ходьби — музей «Сарай В. І. Леніна». Поруч з платформою є супермаркет «Пятёрочка».  

Вокзал Сестрорецька.

5 Станція Сестрорецьк, Дубковське ш., 1А. У центрі Сестрорецька, поруч з заводом. Також звідси легко дійти до парку «Дубки». Дерев'яна історична будівля вокзалу, поруч магазини та кафе. Біля платформи з Петербурга розташована побудована в 2005 році каплиця з окремим будівлею бібліотеки (духовного центру), а на майданчику перед ними знаходиться прозора штуковина в формі московської Спаської вежі з портретом імператора Миколи II всередині і клумба під назвою «Поле чудес» з металевими скульптурами казкових персонажів, в числі яких великий біткоін. Обидві інсталяції ретельно обгороджені і виробляють трохи комічне враження.  

6 Платформа Курорт. Примикає до території Сестрорецького курорту. Східніше, за річкою Мала Сестра, знаходиться музей «Сестрорецький кордон». Найближча до берега Фінської затоки станція електричок не тільки Сестрорецького, але також і Виборзького напряму. Якщо потрібно просто «на затоку», то це якраз сюди.  

Автомобілем

Через весь Сестрорецьк проходить Приморське шосе — це сучасна чотирьохсмугова магістраль. З Петербурга можна не поспішаючи їхати прямо нею: від центру міста 35 км. Південніше Сестрорецька проходить КАД, а на східніще — ЗСД (західний швидкісний діаметр). За 8 км на північ від міста ЗСД змикається з Приморським шосе, і починається траса «Скандинавія» на Виборг (110 км).

Автобусом

•   Старе Село: автобус № 216, маршрутка № 305
•   Чорная річка: автобус № 211, маршрутка № 425, 417
•   Парнас: маршрутка № 600
•   Площа Леніна (Финляндський вокзал): маршрутка № 400
•   Біговая: автобусы № 211, 216, маршрутки № 305, 400, 417
• З Кронштадта: автобус № 215

Всі маршрути вважаються петербурзькими, в автобусах діють «Подорожники» та інші проїзні картки, в тому числі пільгові, проте оплата проводиться по зонах, тим більше що багато маршрутів слідують через Сестрорецьк далі на Зеленогорськ, так що, оплачуючи проїзд, повідомляйте водія або кондуктора, куди саме їдете.

Транспорт

Автобуси

Кілька міських автобусів 300-х маршрутів відправляються від вокзалу Сестрорецька і роблять кругові рейси по місту, заїжджаючи, в тому числі, в район курорту. До платформи Курорт можна дістатися маршруткою № 417.

Водний транспорт

7 Пором до куреня Леніна, ☎ +7 (921) 570-93-36FORMAT. Поромна лінія працює тільки влітку. Відправлення щогодини у вихідні і кожні 1,5-2 год по буднях. Приємна водна прогулянка по Сестрорецькому розливу. Пристань розташована на стику вулиць Воскова і Мосіна недалеко від старого заводу. 150₽ (2014). 

Пам'ятки

Центр

Петропавлівська церква.

Гребля Гаусмана на «Шипучці».

Пам'ятник Петру I у парку «Дубки».

Цехи Сестрорецького заводу.

Пам'ятник з гарматами — продукцією Сестрорецького завода.

1 Церква Святих Петра й Павла, Петровьска наб. 1 (на березі Розливу). Церква відкрита в 2009 році. Вона виконана в російському стилі, але з тактом і смаком, а присвячена пам'яті загиблих підводників, що не знайшло відображення у зовнішньому вигляді, зате накладає свій відбиток на інтер'єр. Всередині, прямо серед ікон, висить величезне інтерактивне табло з докладною інформацією про всі затонулі човни та їх екіпажі. Іконостас, навпаки, дуже скромний, а стіни і стеля просто пофарбовані блакитною фарбою, немов десь в державній установі. Крім усього, церква дуже вдало вписана в пейзаж і її зображення відразу стало одним з карткових видів Сестрорецька.  

2 Перший підводний човен (поруч з Петропавлівською церквою). У 1719 році умілець Юхим Никонов на Сестрорецькому Розливі продемонстрував Петру I «потаємне судно» — прообраз підводного човна. Макет цієї «бочки» встановлено зараз перед церквою. Бочка забезпечена веслами, а в якості баласту використовуються гирі, які скидаються в воду при обертанні спеціальних рукояток. Про ефективність даної конструкції історія замовчує, розробку закинули після смерті Петра I і до ідеї підводного флоту довгий час не поверталися.  

3 Гребля Гаусмана, вул. Мосіна (поруч з Петропавлівською церквою). Конфігурація гребель на Розливі може спочатку викликати деяке здивування. Найбільша гребля знаходиться на західному березі, тобто зовсім не там, де завод. Навпаки, заводська гребля в районі площі Свободи виглядає зовсім маленькою. Все це — наслідки півтора століття боротьби людини зі стихією, коли русло річки Сестри неодноразово змінювалося, а все греблі і дамби регулярно зносило паводком. Край цьому поклав інженер Р. Гаусман, який побудував в 1864 році нинішню греблю, яка потрібна була лише для того, щоб забезпечити злив зайвої води прямо в море, минаючи заводську греблю. Так в Сестрорецьку утворився водозливний канал, прозваний в народі шипучкою — через греблю дійсно нерідко б'є вода. Зверніть, втім, увагу, що ніяких конструкцій, крім власне водоскиду, тут немає. (оновлено кві 2019)

4 Парк «Дубки», в кінці Дубковського шосе (1 км від станції і заводу). У минулому дубовий гай, а нині просто змішаний, переважно листяний лісопарк, який, тим не менш, різко виділяється на тлі сосняку, що панує по всій північній березі Фінської затоки. Це найзручніше в місті місце для того, щоб підійти до моря. Парк пронизаний мережею каналів, що дозволили осушити тутешню топку місцевість. Прогулюючись центральною алеєю, яка веде від входу в парк до західного краю мису, ви побачите 5 Пам'ятник Петру I пам'ятник Петру I з сокирою в руці, Петропавловську каплицю, побудовану в пам'ять про обстріл Сестрорецька англійським флотом в 1855 році, і ДОТ 1930-х рр. у самого берега. Якщо від доту піти наліво і трохи назад, ви потрапите в ту частину парку, де знаходився палац Петра I. Тут же був так званий голландський парк, від якого, втім, не залишилося нічого, крім сітки зарослих каналів.  

6 Пам'ятник Всеволоду Боброву, Дубковське ш. (Привокзальний сквер, через дорогу від вокзалу). У 2002 році одночасно встановили два пам'ятники видатному радянському спортсменові: один — на його батьківщині в Моршанську, інший — в Сестрорецьку, де пройшли його дитинство і юність. Вони абсолютно ідентичні, тільки Моршанський встановлений на гранітному валуні, а Сестрорецький — на низькому круглому постаменті. «Шаляпін російського футболу, Гагарін шайби на Русі» (Є. Євтушенко) зображений в динамічній позі, в момент удару по м'ячу. Цікаво, що саме Сестрорецький пам'ятник зображений на одній з поштових марок, випущених до Чемпіонату світу з футболу 2018 року. (оновлено кві 2019)

7 Сестрорецький завод, вул. Воскова, 2. Від старого заводу залишилося більше десятка червоноцегляних корпусів — непоганих пам'ятників дореволюційного промарха. Безпосередньо на вулицю Воскова виходить будівля заводоуправління, побудована в тому ж самому цегельному стилі. Поруч з будівлею пам'ятник, що зображає, крім іншого, вироблені на заводі гармати. Неподалік розташований невеликий сад, в минулому належав директору заводу, де знаходиться і будинок командира (директора) заводу. Трохи віддалік стоїть бюст Сергія Івановича Мосіна — винахідника гвинтівки-трьохлінійки, що з 1894 по 1902 рр. служив директором. На території заводу збиралися влаштувати технопарк, але ця ідея так і не була толком реалізована, через що прохід до корпусів заводу не дуже простий і не дуже легальний. Втім, можна обмежитися і зовнішнім оглядом, благо велика частина заводських будівель добре проглядається з вулиці. (оновлено лип 2017)

8 Пам'ятник робітнику, сквер Петра Великого (берег Розливу). Прощальний привіт Сестрорецького заводу — пам'ятник робітникові, який виходить з прохідної. Інтерес представляє тут не сам робітник, а барельєфи, що зображують продукцію заводу. Неподалік стоїть старий верстат.  

9 Площа Свободи. Головна площа Сестрорецька може красномовно розповісти про історію міста. Вона з'явилася в середині XIX століття і неодноразово змінювала конфігурацію, періодично включаючи в себе частини прилеглих вулиць, але в цілому завжди перебувала між корпусами Сестрорецького заводу і Розливом. З боку заводу з дореволюційних часів збереглися виразна червоноцегляна будівля ремісничого заводського училища і симпатичний дерев'яний будиночок церковно-парафіяльної школи — єдине нагадування про те, що колись на площі височів Петропавлівський собор. Собор підірвали в 1930-х роках, на його місці побудували школу (нині гімназія), перед якою в 1960-х роках поставили пам'ятник Леніну. У дерев'яному будиночку був Будинок піонерів, а зараз розташовується музична школа. Навпаки гімназії знаходиться колишня будівля готелю купця Калачова, побудована в 1870-х роках в формах стриманою еклектики (за радянських часів тут знаходився військкомат, а зараз — військовий комісаріат та суд). Майже всю іншу сторону площі займає величезна будівля Виконкому 1970-х років будівництва, де зараз одночасно розміщуються міська адміністрація, кіноконцертний зал і РАЦС. Поруч — масивне колишнє казначейство, мало не найбільша споруда дореволюційного Сестрорецька, яка потім побувала і госпіталем, і школою-інтернатом, а зараз служить офіцерським гуртожитком. І, нарешті, тут же знаходиться сквер Петра Великого з бюстом Петра і оглядовим майданчиком «Роза вітрів», звідки відкривається чудовий вид на «міську» частину Розливу і на Петропавлівську церкву на іншому його березі. (оновлено кві 2019)

10 Сестрорецьке кладовище, вул. Володарського, 64 (біля примикання до Приморського шосе). На Сестрорецком кладовищі можна знайти кілька військових поховань, могили сподвижника Леніна Миколи Ємельянова і конструктора гвинтівки-трилінійки Сергія Мосіна. Могила Мосіна знаходиться недалеко від входу, поруч з каплицею (сучасною), а ось щоб знайти могилу чудового письменника Михайла Зощенка з цікавою пам'яткою, треба пробиратися мало не в найдальший кінець кладовища. Втім, якщо прогулянка по кладовищу вас не приваблює, дуже схожий (але не ідентичний) 11 Пам'ятник М.М. Зощенку пам'ятник Зощенку можна знайти в місті, біля будівлі бібліотеки, що носить його ім'я (вул. Токарєва, 7). У бібліотеці є невелика експозиція, присвячена письменникові, проводяться тематичні виставки та зощенківські читання. А ось дача, де письменник подовгу жив і працював, на жаль, не збереглася. (оновлено кві 2019)

На вулиці Володарського, крім кладовища (в кінці) і готелі Калачова (на початку), є ще кілька цікавих споруд. Це, по-перше, «Будинок-Мурашник», а по-друге, колишня 12 Будівля богадільні і сирітського притулку будівля богадільні і сирітського притулку при католицькому костелі (вул. Володарського, 26). Сам костел давно знесений, в будівлі ж богадільні довгий час знаходився пологовий будинок, а зараз розташовується локальне відділення Пенсійного фонду. Це єдине кам'яна будівля Сестрорецька, побудована в стилі «північний модерн» (весь інший модерн тут — дерев'яний). Крім того, варто звернути увагу на колишній будинок купця Слобідського (вул. Володарського, 4) — місцеві краєзнавці називають його найстарішим цегляним будинком Сестрорецька і датують серединою XIX століття («до пожежі»). Правда, сторіччям пізніше будинок ґрунтовно перебудували і від його історичного вигляду мало що залишилося.

Рубіж

Любителі військової історії знайдуть в цій місцевості безліч цікавих об'єктів і артефактів. Після того, як в 1918 році кордон між Росією/СРСР і незалежною Фінляндією пройшов по іржавих канавах (в минулому — штучному випрямленню русла Сестри), в районі курорту були побудовані десятки дотів, капонірів і тому подібних споруд Карельського укріпрайону. Під час блокади Ленінграда лінія радянсько-фінського фронту проходила по річці Сестрі, звідки і виникла назва Рубіж. Він знаходиться біля Приморського шосе, на схід від Курорту, від якого відділений Малою Сестрою.

Напівкапонір «Слон» в музеї «Сестрорецький рубіж».

13 «Сестрорецький рубіж», 37-й км Приморського шосе (північна межа міста, навпроти військового кладовища). По вихідним. Майже всі споруди Карельського укріпрайону дійшли до нас у формі порожніх бетонних коробок, але одну з будівель — артилерійський напівкапонір «Слон» (АПК-1) — ентузіасти пошукового руху оживили, створивши на її основі дуже цікавий військовий музей. Відкрита експозиція показує протитанкові надовби (акуратні кам'яні пірамідки) і всілякі бронековпаки, зібрані по всьому Карельському перешийку, а також прикордонні стовпи різних років. Сам напівкапонір цікавий тим, що з нього стирчать справжні гармати. Усередині ж ви побачите зібрані пошуковими системами предмети — від іржавих гвинтівок до консервів з їжею і тюбиків із зубною пастою. Дітям, крім того, буде цікаво покрутити ручки на знаряддях і потримати все, що можна, в руках. Музей дуже живий і щирий — як, втім, і його творці, а за сумісництвом екскурсоводи. Відкрита експозиція доступна в будь-який час. Всередину пускають тільки з екскурсією, або, якщо бути точним, за її наявності, а слухати не обов'язково, оскільки місця всередині все одно дуже мало, і всі неминуче розійдуться по різних кімнатах. 100₽ (2019), для неповнолітніх і пенсіонерів безкоштовно. 

14 Меморіал «Сестра», 38-й км Приморського шосе. Один з монументів «Зеленого поясу Слави» споруджений на північному рубежі оборони Ленінграда. Красиве місце на березі річки.  

Розлив і Тарховка

Пам'ятник ленінському куреню і сам курінь на задньому плані.

Ленінська галявина біля Куреня.

Дачне селище Розлив зіграло невелику, але важливу роль в революційних подіях 1917 року. Після придушення протестів і демонстрацій («липневих днів») Тимчасовий уряд оголосив про арешт лідерів партії більшовиків: тоді партія приймає рішення укрити Леніна і Зінов'єва за межами Петрограда. Цей план реалізував робочий Сестрорецького заводу Микола Ємельянов, який спочатку поселив революціонерів на горищі свого сараю, а потім перевіз на інший берег Розливу, де вони під виглядом «чухонців» місяць жили в курені і косили траву (Ленін попутно писав свою працю «Держава і революція»). Зараз, коли до ленінського куреня прокладена дорога, подібне укриття може здатися дивним, але сто років тому берега Розливу були заболочені, доводилося переправлятися на човнах. Коли через місяць вся трава була скошена, а книга — дописана, Ленін виїхав до Фінляндії, де провів ще два місяці і на початку жовтня 1917 року повернувся до Петрограда для підготовки до збройного повстання.

15 Пам'ятник Леніну, ріг Тарховської вул. і Федотовської доріжки (початок Дороги до куреня). Єдиний у своєму роді пам'ятник вождю світового пролетаріату, де Ленін не стоїть, не носить кепку і не вказує шлях у світле майбутнє, а сидить і пише, що символізує роботу над книгою «Держава і революція» навіть в умовах підпілля, на природі і в курені. На пагорбі стоять великі гранітні букви ЛЕНИН, паркан за ними приховує садибу Авенаріуса — організатора будівництва Сестрорецького курорту і залізниці. Садиба належить санаторію Міністерства оборони і, мабуть, закрита для відвідування. У парку садиби серед іншого знаходиться первісна, досить скромна версія пам'ятника авторові Леніну, яку в 1978 році замінили більш значною бронзовою. (оновлено сер 2020)

16 Курінь В. І. Леніна (східний берег Розлива), ☎ +7 (812) 437-30-98FORMAT. 11:00 – 17:00 кріме Ср, влітку: 10:00 – 19:00. Оригінальний ленінський курінь, зрозуміло, не зберігся, і навіть сам факт його існування не був відомий широкому загалу до 1924 року, коли на похоронах Леніна організатор втечі Микола Ємельянов в подробицях розповів про цей епізод ленінської біографії. Практично відразу ж, в 1928 році, на потрібному місці був поставлений монумент із зображенням куреня і лаконічним написом «Ленину». Макет самого куреня не раз змінювався, а нинішній варіант є, судячи з усього, зменшеною копією, але це і не важливо, оскільки полежати там в будь-якому разі не пропонують. Музей повністю перероблений в пост-радянські часи і являє коротку, адаптовану, абсолютно не ідеологізовану історію втечі Леніна з Петрограда. Крім власне музею в «історико-розважальний комплекс Курінь В.І. Леніна» входить ресторан з міні-зоопарком і скульптурами тварин, виконаними, в тому числі, з моху. На монумент і курінь можна подивитися в будь-який час, ресторан відкритий з ранку до пізнього вечора, в певні години працює тільки музей.
Між будівлею музею і напівзруйнованим причалом на Розливі стоїть ще один пам'ятник Леніну, на цей раз в цілком класичній позі. Крім того, біля куреня, прямо на травичці в 2012 році встановили ще й величезний бюст вождя, отриманий в дар від петербурзького БКЗ «Жовтневий». Кажуть, що керівництво музею має намір влаштувати на території «парк скульптур радянського періоду», але поки ця ідея повноцінно не втілена. 120₽. 

17 Сарай М. А. Ємельянова, ул. Ємельянова, 3, ☎ +7 (812) 434-61-45FORMAT. 11:00 – 18:00 крім Ср, влітку до 19:00. Подібно ленінському куреню сарай перетворений в музей. Досить непримітна, але оригінальна будівля, що збереглася з революційних часів, накрита скляним ковпаком і має важку мармурову табличку, що повідомляє про перебування тут Леніна.  

Чим зайнятися

Піщаний пляж починається від парку «Дубки» і тягнеться далеко на північ.

Сестрорецькі дюни і сосни.

1 Пляж «Дюни» (за Курортом і санаторієм «Белые ночи»). За деякими відомостями, нудисти збиралися на цьому пляжі ще в 1960-і роки, і таким чином це найстаріший нудистський пляж в околицях Петербурга. У нього навіть є власний сайт, а ось інфраструктура практично відсутня.  

2 Акваклуб «Вода», Приморське шосе, 256А (біля повороту до куреня Леніна), ☎ +7 (812) 318-37-73FORMAT. пн–чт 8:00 – 23:00, пт 8:00 – 24:00, сб 9:00 – 24:00, нд 9:00 – 23:00. Крім можливості поплавати в басейні площею 600 кв. м, тут пропонують, наприклад, потанцювати під струменями води або піддати себе спа-процедурам. У тому ж комплексі недешевий готель, оселившись в якому, ви, однак, зможете користуватися басейном безкоштовно. Від 1000₽/чол (2015). 

3 Концертна зала парка «Дубки», Дубковське ш., 42. Проводяться місцеві заходи. (оновлено бер 2019)

4 Сестрорецький центр велопрокату, вул. Максима Горького, 2в, ☎ +7 (911) 944-88-04FORMAT. 10:00 – 22:00. (оновлено бер 2019)

Покупки

У центрі Сестрорецька знайти продуктовий або промтоварний магазин не складе труднощів. Також в Сестрорецьку досить багато таких же мережевих магазинів, як і в будь-якому іншому районі Петербурга: «Пятёрочка», «Перекрёсток», «Магнит», «Норман» і т.п. До ваших послуг також ринок поруч з вокзалом, де, серед іншого, місцеві жителі продають гриби, ягоди, соління тощо.

1 «Свежий хлеб», наб. р. Сестри, 17Д (вхід з боку водонапірної вежі). 08:00 – 20:00. Магазин на території Сестрорецького хлібозаводу, торгує хлібом і випічкою власного виробництва. Ще один подібний магазин є у дворі позаду вокзалу (вул. Токарєва, 15). (оновлено бер 2019)

2 Торговельний комплекс, вул. Воскова, 15, ☎ +7 (812) 434-57-17FORMAT. 10:00 – 19:00. Торговельний комплекс неподалік від вокзалу. Фасадна частина будівлі — дореволюційна, будівля розширена в 1954 році. Промтовари, послуги, пивний магазин. (оновлено бер 2019)

3 Торговельний комплекс (Будинок купця Кучумова), вул. Комунарів, 2 / Дубковське ш., 4. Дореволюційний купецький будинок. За радянських часів перебудований під розміщення пошти та ощадкаси. Зараз в будинку розташовані численні торговельні точки різних напрямків і з різним графіком роботи, проте з 9-10 ранку до 7-8 вечора можна застати відкритими їх всі. (оновлено бер 2019)

4 Торговельний комплекс, Дубковське ш., 2а (напроти вокзалу). Одноповерховий ТК поруч з будинком Кучумова. Стільниковий зв'язок, грошові перекази, м'ясної та кондитерський магазини, кафе «Жарь! Пышка». (оновлено бер 2019)

5 Сестрорецький ринок, вул. Воскова, 10Б. 10:00 – 20:00. (оновлено бер 2019)

Їжа

Як і в інших районах Петербурга, в Сестрорецьку можна знайти міні-кав'ярні при великих продуктових магазинах, які торгують випічкою і кавою на виніс, а також суші-шопи і піцерії. Все це знаходиться в сучасній частині міста, а ось в районі Курорту ні магазинів, ні громадського харчування майже немає.

Дешево

1 Кафе «Место встречи», вул. Комунарів, 2/4. пн–чт 09:00 – 23:00, пт–нд 09:00 – 01:00. Роздруковане на принтері меню, включений на повну гучність телевізор і замкнений на ключ туалет входять в глибоке і безнадійна протиріччя з затишним інтер'єром закладу. Їжа нічому не суперечить, залишаючись, втім, на рівні хорошої їдальні, а не кафе. Комплексний обід: 250₽. (оновлено бер 2019)

2 Пишечна «Жарь! Пышка», Дубковське ш., 2, ☎ +7 (812) 333-52-36FORMAT. У минулому «Царь-Пышка», яка працювала під однойменною франшизою. Вкрай невибагливий заклад: приміщення крихітне, сидячих місць немає, в репертуарі — кава або чай в картонних стаканчиках і не дуже свіжа випічка, яку можуть розігріти в мікрохвильовій печі (але можуть і не розігріти). Єдина перевага пишечной в тому, що вона розташована прямо напроти залізничного вокзалу. (оновлено бер 2019)

3 Фастфуд KFC, Приморське ш., 264А, ☎ +7 (931) 003-73-43FORMAT. цілодобово. Ресторан швидкого харчування на в'їзді в місто з боку Петербурга. Асортимент і ціни — стандартні для цієї мережі. (оновлено кві 2019)

4 Кафе «Муравейник», Приморське ш., 350, ☎ +7 (812) 437-24-46FORMAT. 10:00 – 22:00. Кафе на 35 місць. Відгуки суперечливі. Розташоване в першому поверсі локально знаменитого «Будинку-Мурашника» — багатоквартирного житлового будинку складної конфігурації, зведеного за індивідуальним проектом в середині 1970-х між Приморським шосе і вулицею Володарського. Це був перший висотний житловий будинок в передмістях Петербурга, і перший час багато їздили в Сестрорецк спеціально, щоб на нього подивитися. Зараз «мурашником» вже нікого не здивуєш, проте будинок до сих пір складає значне і несподівано приємне враження, особливо в порівнянні з новітніми висотками в центрі Сестрорецька. Середній чек: 500₽. (оновлено кві 2019)

Середньої вартості

5 Сімейне кафе «Мо'Зайка», Дубковське ш., 42Б (у парка «Дубки»), ☎ +7 (812) 432-60-00FORMAT, e-mail: kafe@kafe-mozaika.ru. 11:00 – 22:00. Кафе в будівлі концертної зали. Є доросле та дитяче меню, однак спеціалізація закладу — дитячі свята, тому тихо і малолюдно тут буває далеко не завжди. Є парковка і безкоштовний Wi-Fi. Ціни ближче до високих. У відгуках частіше хвалять інтер'єр, ніж їжу. Середній чек: 800₽. (оновлено кві 2019)

6 Кафе-бар «Incity», вул. Андреєва, 1, ☎ +7 (812) 434-39-10 (АндреєваFORMAT, 1), +7 (812) 790-25-41 (ПольоваFORMAT, 5). 12:00 – 00:00 (Андреєва, 1) 12:00 – 02:00 (Польова, 5). Кафе з літньою верандою в тихій зоні між Курортом і Верхнім парком. У міру різноманітне меню. Вечорами бувають дискотеки. Інший заклад цієї мережі знаходиться на Польовій вулиці, 5, набагато ближче до центру, і тому відкритий до пізньої ночі. Середній чек: від 600₽. (оновлено бер 2019)

7 Ресторан «Усадьба», вул. Мосіна, 30 (Приморське шосе), ☎ +7 (812) 910-07-19FORMAT. 11:00 – 23:00. Дуже вигідне розташування: якщо їдеш Приморським шосе, промахнутися важко. Плюс своя територія з виходом до пляжу на Розливі та Петропавлівська церква через дорогу. Пік сезону в ресторані влітку, а взимку відвідувачів мало, тому можна зловити хорошу знижку на основні страви. Середній чек: 600-800₽. (оновлено кві 2019)

Дорого

8 Ресторан «Belle Vue Brasserie», Паркова вул., 16Д (Пляжна вулиця), ☎ +7 (812) 434-11-00FORMAT. 12:00 – 23:00. Ресторан в будівлі дачі Ф. В. Шаповаленка (повністю реконструйована, але зовні виглядає як історичний маєток; на сайті закладу будинок чомусь називають «дачею Шелепіна»). Вдало розташований в парі хвилин ходьби від пляжу, але оскільки знаходиться на території готелю «Скандинавия», призначений для постояльців готелю, і не факт, що сюди можна потрапити «з вулиці». Втім, можна забронювати столик телефоном або через Інтернет. Чек: від 1500₽. (оновлено бер 2019)

Нічне життя

Влітку бари з дискотеками створюють движуху в районі пляжів на північ від міста. Взимку майже все закрито, а в самому Сестрорецьку барів або нічних клубів немає.

Де зупинитися

Готелі Сестрорецька призначені для тих, хто хоче відпочити на березі Фінської затоки. Якщо у вас інші плани, сміливо повертайтеся ввечері в Санкт-Петербург, де вибір незрівнянно більший, а асортимент вечірніх розваг — ширший.

1 Готель «Скандинавия», Паркова вул. 16, ☎ +7 (812) 434-11-00FORMAT. Не просто готель, а «заміський клуб і спа» пропонує розміщення в сучасній будівлі або, якщо вам це по кишені, в одній з дореволюційних дач. У складі комплексу два ресторани і бар, а також відкритий басейн з підігрівом, який зазвичай працює навіть взимку. Відгуки постояльців стримано позитивні. Двмісний номер: від 7250₽ (2019), у вартість включені сніданок (шведський стіл), відвідування лазні і басейну. 

2 Санаторій «Белые ночи», Зарічна вул. 2 (38-й км Приморського шосе), ☎ +7 (812) 437–21–36FORMAT. Великий санаторій, який має єдиний житловий корпус — розгалужена червоно-цегляна будівля радянських часів — і немаленьку територію з виходом до моря. Путівки продають тільки з харчуванням. Від 4300₽ (2015), також ціна залежить від сезону. 

Запобіжні заходи

Як і в інших дачно-курортних місцях, не варто ходити по приватному сектору в нічний час. Якщо ви зібралися на затоку, враховуйте, що на березі завжди набагато прохолодніше і вітряніше, ніж в місті. Не варто купатися в незнайомих місцях: дно в Фінській затоці майже всюди кам'янисте і можна отримати травму. Ранньою весною і пізньою осінню (а також взимку у відлигу) не виходьте на лід, який біля берега зазвичай крихкий і нестійкий: провалившись під лід, ви навряд чи потонете (Фінська затока в околицях Петербурга дуже мілководна), але взуття і одяг промочите напевно, а відразу обсушитись і зігрітися тут ніде, так що застуда вам буде гарантована.

Околиці

З Сестрорецька ви, швидше за все, повернетеся в Петербург або поїдете далі вздовж берега в Зеленогорськ, відвідавши по дорозі Пенати (маєток художника Рєпіна в названому в честь нього селищі) або ж інше курортне селище, Комарово, поруч з яким знаходиться знаменитий некрополь з могилами вчених і діячів культури. Крім того, від Сестрорецька недалеко до Кронштадта, куди ходить прямий автобус № 215. Деякі з фортів Фінської затоки знаходяться між Кронштадтом і Сестрорецьком. Наприклад, взимку, якщо затока замерзає, від західного краю парку Дубки можна дійти до форту Тотлебен. За бажання, фізичної можливості і холодної зими можна дійти пішки або на лижах від Сестрорецька до Кронштадта (близько 17 км), відвідавши по дорозі відразу кілька фортів. У січні-лютому лід зазвичай міцний і по ньому любителями підводного лову прокладено безліч трас.

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!