Корець

Корець

Корець


Корисна інформація
Населення	7600 (1.10.2013)
Телефонний код	+380-3651

Корець знаходиться на південному заході Рівненської області.

Зрозуміти

Ко́рець — місто районного значення , центр Корецького району Рівненської області, Україна, розташоване на річці Корчик, за 63 км від обласного центру міста Рівного. Досі не вдалося встановити який знак мало давнє місто, тому 18 вересня 1995 р. Корецька міська рада затвердила сучасний герб і прапор міста. Місто Корець є населеним пунктом, занесеним до Списку історичних міст України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878. Перша згадка — 1150 рік (як Корчеськ; Київський літопис). З 01.09.17 в Корці працює туристичний інформаційний центр, який знаходиться за адресою: м. Корець, вул. Київська, 45, контактний телефон: (03651) 2-11-30;+380964859807. 9 фактів, які свідчать про унікальність Кореччини:

Мечі харалужні, опис яких можна зустріти на сторінках ,,Слово о полку Ігоревім”: ,,Яръ туре Всеволод!Стаиши на борони, прищеши на вои стрелами,гремяши в шеломы мечи харалужными!
У 989 р. князь Володимир Великий на р. Корчик провів обряд хрещення корчан. На сучасному етапі місто має статус ,,християнської мекки”.
Києвопечерський Ігумен Варлаам у 1064 заклав одну із перших обителей монашества на Русі – Жіночий Благовіщенський монастир.
Лаврентій Зизаній - Тустановський, філософ, богослов, перекладач, автор першої словянської граматики ,,Наука ку читанию і розуменю писма славенського…” та першого систематичного підручника слов’янської мови ,,Граматика словенська, совершенного искуства осьми частій слова и ин ы х нужд”, останній доробок був написаний в корецькому замку.
Чудотворна ікона ,,Споручниця грішних Корецька”. Ікону подарував Корцю Папа Римський Сікст V. До Споручниці молилась Марія Єгипетська, яка зарахована до лику святих.
Корецька порцеляна стала першими виробами в Україні, а напис золотом від руки ,,Корець” став першою торговою маркою на території України.
Корець у творчості Т.Г.Шевченка. У 1846 році Т.Г.Шевченко відвідав м. Корець, відлуння його вражень залишилось у повістях ,,Варнак” та ,,Прогулянка з задоволенням і не без моралі”.
Корець – місце вічного спочинку трьох цадиків – рабі Ашер Цві (автор твору ,,Мааян га-Хохма”, івр. Джерело мудрості), рабі Іцхака Ізаака га-Когена (автор ,,Бріт Кегунат Олам”, івр. Заповіт вічного священства), рабі Мордехай (голова релігійного суду).
1776 році в м. Корець засновано першу в Україні друкарня на івриті.

Історія

Місто Корець вперше згадується у 1150 р. у Київському літописі, який є складовою літопису Руського (Іпатіївський список). У перших літописних згадках воно зафіксоване під назвою Корчеськ. Існує кілька версій цієї назви і в усіх за основу взято слово – корінь „корч”, яке в українській мові має декілька значень, основне з яких – „пень, викорчуваний з корінням; кущ, який має дуже розвинуте, покручене коріння”. Хоча стосовно самої назви міста більше підходить білоруське тлумачення слова „корч”: „нова земля на місці, розчищеному від лісу”. Тобто саме на такому місці, можливо, було закладено древній Корчеськ. Досить поширеною є і гідронімічна версія - від назви річки Корчик.

Сама згадка про Корець пов'язана з подіями княжої міжусобиці та боротьби за Київський великокнязівський стіл. В 1258 році в місті короткий час перебував зі своєю дружиною Данило Галицький, який готував оборону від монголо-татар, що в свою чергу підтверджує стратегічне значення Корця. Розвиток міста в часи руських князівств і міжусобних воєн визначало, насамперед, його вигідне стратегічне становище. З огляду на обставини Корчеськ виявився прикордонним містом між Волинською та Київською землями.

Починаючи з середини ХІІІ століття центр суспільно-політичного життя Галицько-Волинського князівства поступово зміщується на захід, де головна увага приділялась відносинам із сусідніми державами – Польщею, Угорщиною, Чехією та на північ, де почала набирати силу нова держава – Велике князівство Литовське, князі якого починають проводити активну експансію українських земель. У цей період Корець переживає короткочасний занепад і його населення не бере дієвої участі у житті держави.

У 1341 році князь Любарт надав праправнуку Данила Галицького, князю Федору Острозькому у володіння Острозький уділ з містами Острог, Заслав і Корець. У 1386 році литовський князь Ягайло Ольгердович підтвердив права Федора Острозького на Острог і цією ж грамотою надав йому право на володіння Корцем з прилеглими селами. Таким чином, князі Острозькі стали першими власниками Корця, який отримав статус приватновласницького міста. На початку ХV століття Корець переходить до представників литовської великокнязівської династії Гедиміновичів, які зробили місто центром своїх володінь і стали зватися князями Корецькими.

Протягом другої половини ХV – першої половини ХVІІ століття Корець зріс як місто і був важливим торгово-економічним центром Волинського воєводства. На початку 40-х років ХVІІ століття місто за чисельністю населення (7 тисяч чоловік) поступалося лише Острогу та Луцьку. З ХVІ століття розпочався також активний розвиток релігійного та культурного життя Корця.

У 1651 році перервалася лінія князів Корецьких. Останній їх представник, Самійло-Карл, помер бездітним, а тому Корець перейшов до родичів Корецьких – Лещинських, а на початку ХVІІІ століття – до однієї з гілок магнатської родини Чарторийських, які почали зватися Чарторийськими-на-Корці. Відродження населеного пункту розпочалося при останньому представникові цього роду, стольнику Великого князівства Литовського Юзефові Чарторийському. Насамперед, на початку свого володіння містом, у 1780 році, він здійснив велику перебудову замку, внаслідок чого повністю змінився зовнішній вигляд споруди, яка була пристосована під князівський палац і резиденцію. У 1788 році поблизу замку було збудовано малий князівський палац. При ньому була заснована фарфоро-фаянсова мануфактура, бо наприкінці 80-х років ХVІІІ століття на березі Корчика було відкрито поклади високоякісної каолінової глини. На їх основі в 1790 році було засновано виробництво, яке того ж року випустило першу продукцію: чашки, чайники, столові сервізи, свічники – всього понад 20 тис. штук посуду. Це були перші порцелянові вироби саме українського виробництва. На них ставилась власна заводська марка – напис „Korec”, виконаний від руки золотом, що, до речі, теж було першою торговою маркою, яку почали застосовувати в Україні. Окрім неї наприкінці ХVІІІ століття в Корці існувала також полотняна і три шкіряні мануфактури.

У 1793 році відбувся другий поділ Польщі, за яким Правобережна Україна увійшла до складу Російської імперії. Корець було включено до складу Волинського намісництва, а з 1797 року він став містечком Новоград-Волинського повіту Волинської губернії,поступово втрачаючи своє господарське і торгове значення.

Вигідне положення на Києво-Берестецькому шосе сприяло розвитку в місті торгівлі та промисловості. 17 червня 1902 року в Корці було відкрито лікарську дільницю. Також існували єврейська лікарня, лікарня при цукрозаводі, земська лікарня на 10 ліжок, дві аптеки. З промислових підприємств на початку ХІХ столліття в Корці діяв цукровий завод, суконна фабрика, шкіряна фабрика. Ситуація в краї ускладнилася під час першої світової війни. Кореччина знаходилася у прифронтовій смузі. У Корці розташувалися військові частини царської армії.

Корець у 80-х роках ХІХ століття був одним з найгарніших міст Волині. У ньому була поштово-телеграфна контора і станція диліжансів. Місто займало велику територію до якого входило власне містечко (з переважно єврейським населенням) і кілька передмість – Жадківки, Заруддя, Юзефина та інших, де мешкало православне населення. Загальна кількість жителів сягала 12 тис.чоловік, з них 10 тис. становили євреї.

Події в Петрограді не пройшли повз Корець – у червні 1917 року повстали наймити та селяни околиць міста, до них приєдналися солдати. Згодом було створено волосну Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів. З квітня по грудень 1918 року в Корці при владі були представники адміністрації гетьмана Павла Скоропадського. 14 грудня 1918 року до Києва вступили війська Директорії, і владу гетьмана було повалено. На початку січня 1919 року більшовицька Червона Армія розпочала наступ на Україну, змушуючи Директорію постійно відступати на захід. 1 травня війська Першої Української радянської дивізії під командуванням Миколи Щорса вступили до Корця. А у серпні 1919 року Польща захопила Корець і він став опорним пунктом з якого поляки вирушили до Новоград-Волинського. З осені 1919 року до весни 1920 року Корець постійно переходив з рук у руки.

15 серпня 1920 року польська армія перейшовши у контрнаступ, розгромила частини Червоної Армії під Варшавою. Наприкінці вересня польські війська окупували Корець. Згідно з мирним договором, підписаним у Ризі 18 березня 1921 року між РРФСР, УСРР і Польщею, Корець ввiйшов до складу Польщі. Він став центром гміни Рівненського повіту Волинського воєводства. Відразу ж за східною околицею міста проліг кордон між Польщею та Радянським союзом. У Корці на той час діяли цукровий завод,фабрика сукна та мила, млин, крупорушка. Добували граніт на березі Корчика та поблизу сіл Голичівка і Головниця. У місті було два готелі – „Europejski” та „Warszawski”, ресторан, кав’ярня. Діяли також два філантропічних і одне спортивне товариства, дві кредитні установи. Двічі на місяць проводились ярмарки. З лікувальних установ в місті існувала „izba chorych” (на шість ліжок) і диспансер (на два ліжка). На території Корецької гміни діяв сеймиковий шпиталь.

17 вересня 1939 року до м. Корець увійшли радянські війська, і у 1940 році він став районним центром. Тоді в ньому проживало 15 тисяч осіб. 22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз. Менше ніж через тиждень бойові дії велися вже під Корцем. У перші тижні німецької окупації в Корці було розстріляно 300 осіб, головним чином партійних і радянських активістів. Частину території міста окупанти відвели під єврейське гетто. Взагалі за роки окупації в Корці i районi німці розстріляли понад 8 тисяч жителів міста.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни пожвавились розвиток промисловості, сільського господарства, освіти і культури Корецького району. Створено 31 колгосп, у травні 1948 року відбудовано цегельний завод, відкрито клуб піонерів, при якому почала працювати бібліотека, обладнано кімнати для роботи гуртків художньої самодіяльності, а також був відкритий кінотеатр на 250 місць.

В 1959 році з містом злилися села Зарів’я і Закорчицьке. На його околицях на східному і західному напрямках виросли нові впорядковані селища. Корець був райцентром до грудня 1962 року. Під час укрупнення районів його було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Але у 1966 році було знову утворено Корецький район в складі 20 сільських Рад з центром у м. Корець. Нині до складу Корецького району входять 26 місцевих рад, з них 1 – міська та 25 сільських.

Клімат

Клімат району континентальний (помірно-теплий, вологий), і характеризується тривалим вологим теплим літом, м’якою хмарною зимою з частими відлигами, з достатньою для росту лісів кількістю опадів. Основні фактори кліматотворення: сонячна радіація забезпечує приплив тепла від Сонця і виступає як головне енергетичне джерело кліматотворення, яке чітко проявляється у теплу пору року, коли за тривалого світлового дня високо над горизонтом, і хмарність відносно невелика.

Як дістатись

Потягом

В Корці залізнична дорога відсутня, проте найближчі залізничні станції знаходяться в м. Звягель та в м.Рівне.

Автомобілем

(М06, частина E40) Через місто проходить автошлях Київ—Чоп

Автобусом

Розклад руху автобусів на наявність вільних місць

Що відвідати

Замок князів Корецьких, мур (м. Корець, вул. Б. Хмельницького, 16а)
Палац графів Горчицьких (м. Корець, вул. Київська, 45)
Малий палац Чарторийських – сучасний ліцей (м. Корець, вул. Київська, 71)
Джерело ,,Єврейська сльоза” (м. Корець, вулиця Січових Стрільців)

Релігійні споруди

Монастир св. Трійці (на території монастиря є могила Анни Андро та пасіка (м. Корець, вул. Київська, 56)
Келії монастиря Воскресіння Господнього (м. Корець, вул. Старомонастирська, 50)
Костел Святого Антонія (м. Корець, пр. Костельний, 6)
Церква Кузьми та Дем’яна (с. Новий Корець, вул. Церковна, 15а)
Церква св. Миколая (м. Корець, вул. Б.Хмельницького, 1а)
Церква Святої Параскеви П’ятниці (с. Новий Корець, Замкова, 10)
Церква св. Іллі (єдина церква на території Корцького району збудована без жодного цвяха (с. Новий Корець).
Георгївська церква (м. Корець, вул. Київська, 13а)
Свято-Воскресенська церква Київського Патріархату (м. Корець, вул. Є. Коновальця, 4. )

Військові меморіали

Братська могила радянських воїнів (м. Корець, вул. Київська, 15а)
Пам’ятний знак землякам, які загинули у роки ВВв (м. Корець, вул. Київська, 15, міське кладовище)
Братська могила польських воїнів (м. Корець, католицьке кладовище)
Братська могила радянських воїнів(м. Корець, вул. Київська, 45)
Меморіальний комплекс ,,воїнам-афганцям” (м. Корець, вул. Київська 69/1)
Пам’ятник радянським воїнам і партизанам (м. Корець, пл. Є. Чорновола)
Братська могила польських воїнів (м. Корець, пр. Костельний, 6, на території костелу Св. Антонія)

Туристичні маршрути

Релігійно-паломницькі маршрути:
- ,,Християнська ,,мекка" Рівненщини"^{[недійсне посилання]}
- ,,Кореччина для хасидів"^{[недійсне посилання]}
Культурно-пізнавальні маршрути:
- ,,Єврейські поховання періоду Голокосту"^{[недійсне посилання]}
- ,,Мальовнича Кореччина"^{[недійсне посилання]}
- ,,Унікальна Шевченківська Кореччина"^{[недійсне посилання]}

Чим зайнятись

Корецький районний історичний музей (м. Корець, вул. Київська, 45);
Корецький районний будинок культури і дозвілля (м. Корець, вулиця Київська, 65);
Корецький туристичний інформаційний центр (м. Корець, вул. Київська, 45);
Корецька центральна районна бібліотека^{[недійсне посилання]} з інтернет-послугами (м. Корець, вул. Київська, 45);
Дитяча бібліотека з інтернет-послугами (м. Корець, вул. Київська, 83)
Велоклуб ,,Велошок”

Що купувати

Вироби із золотошвейного мистецтва;
Сувенірна продукція м. Корець;
Воскові декоровані писанки.

Де поїсти

Кафе „Діброва” (м. Корець, вул. Київська, 1 (район цукров. заводу) (03651) 22000)
Кафе „Квадрат” (м. Корець, вул. Київська, 61; (03651) 21941; 0667569583)
Ресторан „Ювілейний” (РіКоС) (м. Корець, площа Київська, 7; (03651) 21056)
Кафе „Ретро” (кав’ярня) (м. Корець, площа Київська, 3; (03651) 21054)
Кафе „арамаТ” (м. Корець, вул. Київська, 57 а; 0678115533)
Кафе „Козацька рада” (с. Н.Корець; 0677939289)
Кафе „Людмила” (с. Н.Корець; (03651) 20056)

Де розважитись

Традиційні щорічні фестивалі на території району:

,,Зелене Купало в літо упало” - липень
,,Дні польської культури” – вересень

Нічні заклади

Нічний клуб „Lion (м. Корець вул. Київська, 63г; (03651) 22054)
Нічний клуб „Х-zona” (м. Корець, вул. Київська, 3в; 0672729843)
Більярдний клуб (паб - бар) (м. Корець, пл. Київська, 3а; 0986067019)

Де зупинитись

На території м. Корець відсутні засоби розміщення. Найближчий готель „Бастіон” (с. Самостріли) 0978002292; 0661178468. Кількість місць для поселення: 1-ні номери -3, 2-ні номери – 3, 3-ні номери– 3,4-ні номери – 1

Де навчатися

Корецьке регентсько-катихізаторське духовне училище
Корецьке вище професійне училище № 24
Корецький НВК „Школа І-ІІ ступенів-Ліцей"
Корецька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
Новокорецька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2
Корецька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3
ДЮСШ - спортивна школа
Корецька школа мистецтв

Застереження

На території замку князів Корецьких потрібно бути обережними так як територія є не пристосована для відвідування туристами, необгороджена територія навколо об’єкту.
Потрібно бути обережними під час переходу через річку Корчик, оскільки не всі кладки облаштовані поручнями;
Нерегульовані перехрестя та пішохідні переходи.

Як вирішувати проблеми

Корецька районна рада^{[недійсне посилання]} (03651)21843
Корецька районна державна адміністрація^{[недійсне посилання]}((03651)21200)
Швидка медична допомога (м. Корець вул. Володимирська, 14-а 103, (03651) 21643)
Корецький районний сектор головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Рівненській області (102; 03651 21335)

Зв'язок

Поштові індекси — 34700. Телефонний код — +380-3651.

Куди далі

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!