Китайський розмовник

Ви читаєте розмовник китайської мови.

Путунхуа (мандарин) — офіційна мова Китаю і Тайваня, одна з офіційних мов Сингапуру, а також одна із шести робочих мов ООН. В українській мові під «китайською мовою» найчастіше мається на увазі путунхуа («普通话» — спільна мова), що є стандартною, загальнонаціональною мовою в КНР (на Тайвані вона називається 國語 guóyǔ — «державна мова»), але поняття «китайська мова» також може бути віднесено і до інших численних діалектів китайського мови. Путунхуа в Китаї має офіційний статус з 1950-х рр. Писемністю китайської мови є китайські ієрогліфи, що налічують понад 60 тис. знаків. Китайські ієрогліфи існують у двох видах — традиційному написанні (Тайвань, Гонконг, Макао) і спрощеному (КНР і Сінгапур).

Поняття «діалект» в китайській мові відносне, тому сукупність вельми розрізнених між собою китайських «діалектів» розглядається більшістю мовознавців як самостійна мовна група, що складається з окремих, хоча і споріднених між собою, мов. Приміром, відмінність між путунхуа і кантонським діалектом майже така ж, як між англійською та німецькою. У більшості випадків діалекти відрізняються між собою на фонетичному рівні, коли як письмова система (у вигляді китайських ієрогліфів) у них одна (виключення може скласти дунганська мова, де вживається кирилиця). Однак в діалектах можуть використовуватися ієрогліфи, що не наявні або рідко використовувані в путунхуа.

Число людей, що володіють китайською мовою (включаючи всі діалекти) перевищує 1,3 млрд, що робить її найпоширенішою у світі мовою. Китайська мова — тонова мову, тобто кожен з чотирьох музичних тонів несе в собі смислорозрізнюючу функцію. Приміром, mǎ, промовлене в третьому, низхідяще-висхідному тоні має значення «кінь», а mā в першому тоні, промовлене високо і рівно, має значення «мати». Літературна китайська мова, званий веньянь (文言 [wényán]) справила значний вплив на такі мови, як японська, корейська, в'єтнамська, які крім багатьох китайських запозичених слів перейняли також китайську писемність. У даний час китайські ієрогліфи (за винятком японської мови) майже повністю вийшли з ужитку в цих мовах. Варто звернути увагу на те, що китайська та японська мови не є спорідненими між собою; їх об'єднує лише наявність в обох мовах китайських ієрогліфів (звані в японському кандзі). Варто також відзначити, що мандрівникам у Гонконг, Макао або провінцію Гуандун (КНР), кантонський діалект буде кориснішим, ніж путунхуа.

Вважається, що китайська мова є однією з найважчих для вивчення мов. Головну складність для українськомовного можуть скласти фонетичні особливості путунхуа (вживання тонів і звуків, що не властиві українській мові), а також наявність нестандартної для звиклого на письмі користуватися буквеною системою, китайської писемності. Однак граматика китайської може здатися цілком нескладною і легко зрозуміється, оскільки в китайській, на відміну від української, майже відсутні поняття дієвідміни, часу, гендерних відмінностей у мові, числа, відмін, що значно спрощує її вивчення.

Довідник з вимови

Існує багато варіантів приведення китайської мови до буквеної системи, але найчастіше використовують офіційну пекінську державну систему — піньінь. Ієрогліфи самі по собі не дають якої-небудь фонетичної інформації, характерної для мов з буквеної системою. Піньінь позначає звуки з додаванням знаків тонів над голосною, що дає повну інформацію про те, як правильно вимовляти слово.

У китайській мові один ієрогліф передає один склад. Склад складається з трьох компонентів — початкової приголосної (ініціаль), голосної і кінцевої приголосної (фіналь) і тону.

Приголосні

Ініціалі

b: «б»
p: «п»
m: «м»
f: «ф»
d: «д»
t: «т»
n: «н»
l: «л»
g: «г»
k: «к»
j: «дз'»
s: «с»
w: немає аналога в українській мові, вимовляється як англійське «w»
ch: «ч» (тверде «ч»)
sh: «ш»
c: «ц»
h: «х» (вимовляється слабкіше, ніж український звук)
q: «ч» (м'яке «ч», середнє між «ч» і м'яким «т '» із призвуком «с'»)
r: «ж» (звук середній між українським «ж» і англійським «r»)
x: «сь» (щ) (середнє між звуками «щ» і дуже м'яким «с»)
z: «дз»
zh: «дж»

Фіналі (голосні+приголосні)

a: «а»
u: «у»
o: «о»
ai: «ай»
ei: «ей»
ao: «ао»
ou: «оу»
an: «ан»
en: «ен»
ang: «ан» (носове «н»)
eng: «ен» (носове «н»)
ong: «ун» (носове «н»)
in: «ін»
ua: «уа»
uo: «уо»
e: «е» (середнє між «е» і «и»)
er: «а (р)» — (р) тут вимовляється як «r» в англійській мові)
ǚ: не йотоване «ю», як в слові «люди» (німецький ü)
ǚn: «юн»: не йотоване «ю», як в слові «люди» (німецький ü)
i: долге «і» (але після z-, c-, s-, більше схожа на звук, що видають бджоли (дзижчання позаду зубів), ніж на повноцінну голосну)
ia: «я»
iao: «яо»
ie: «'є» (не йотоване)
ian: «'єн» (не йотований)
iang: «'ан» (не йотований, носове «н»)
iong: «'ун» (не йотований, носове «н»)
uai: «уай»
ui: «уей»
uan: «л»
un: «ун»
uang: «уан» (носове «н»)
ǚe: «юе» (не йотоване «ю»)
ǚan: «юен» (не йотоване «ю»)

Тони

У путунхуа існують чотири різних музичних тони, що носять смислорозрізнювальну функцію, і їх вживання у мові обов'язкове. Недотримання або неправильне дотримання тонів у китайській мові спричинює викривлення слів і нерозуміння з боку співрозмовника мовця, оскільки одне і те ж поєднання звуків передає зовсім різні значення в залежності від того, яким тоном воно вимовлене.

1. перший тон (ā): склад вимовляється протяжно і на одній висоті. Як «а-а-а» при перевірці горла;
2. другий тон (á): склад вимовлятися набираючи висоту. Як питальне «а-а-а?»;
3. третій тон (ǎ): склад вимовлятися спочатку знижуючись у висоті, потім підвищуючись. Як недовірливе «е-е-е?»;
4. четвертий тон (à): склад вимовляється різко знижуючись в тоні. Як різке ствердне «так», або як команда «Фу!», дана собаці.

Крім того існує ще й «п'ятий», нейтральний тон?

5. п'ятий тон: склад вимовляється дуже коротко і не має вираженого тону. Як короткий звук «а».

Тон важливий для правильного розуміння який ієрогліф (поняття) мається на увазі. Китайська мова рясніє омонімами, тобто словами, які вимовляються однаково, але мають різний зміст. Один склад, виголошений різними тонами, може означати абсолютно різні ієрогліфи і поняття. Наприклад,

     妈骂马吗？
     mā mà mǎ ma? Мати свариться на коня?

Список фраз

Основні

Бути чи не бути?

Заперечення і ствердження в китайській:

Так або ні/Являється чи не являється (бути чи не бути): 是 shì, 不是 bú shì
Мати чи не мати/ є чи немає: 有 yǒu, 没有 méi yǒu
Правильно/неправильно: 对 duì, 不对 bú duì

Фраза

Переклад

Транскрипція

Вітаю!

你好。

Nǐ hǎo.(ні гао).

Привіт.

Як у вас справи?

你好吗？/身体好吗?

Nǐ hǎo ma?/ Shēntǐ hǎo ma?

Добре, дякую.

很好, 谢谢。

Hěn hǎo, xièxie.(гин гао ксіксіе).

Скажіть, будь ласка, як Вас звати?

请问你叫什么名?

Qǐngwèn nǐjiào shěnme míng?

Як Вас звати?

你叫什么名字？

Nǐ jiào shénme míngzi?

Мене звати _____

我叫 _____ 。

Wǒ jiào ______ .

Дуже приємно познайомитися.

很高兴认识你。

Hěn gāoxìng rènshì nǐ.

Будь ласка (прохання)

请。

Qǐng

Спасибі.

谢谢。

Xièxiè

Будь ласка (відповідь на подяку)

不用谢。

Bùyòng xiè

Так.

是。

Shì

Ні.

不是。

Bùshì

Вибачте (звернути увагу)

不好意思。

Bù hǎoyìsi

Пробачте (просити вибачення)

对不起。

Duìbùqǐ

До побачення.

再见。

Zàijiàn

Бувай (прощання)

拜拜。

Bàibài

Я не розмовляю по-назва мови [добре]

我不会说____。

Wǒ bù huì shuō____.

Ви розмовляєте англійською/українською/російською?

您会说____吗？

Nín huì shuō____ma？

Чи тут хтось розмовляє англійською/українською/російською?

这里有人说____吗？

Zhè li yǒurén shuō____ma？

Допоможіть!

帮帮我！

Bāng bāng wǒ！

Обережно!

小心！

Xiǎoxīn！

Доброго ранку.

早上好！

Zǎoshang

hǎo！

Доброго дня.

下午好！

Xiàwǔ hǎo！

Добрий вечір.

晚上好！

Wǎnshàng hǎo！

Добраніч.

晚安！

Wǎn'ān！

Я не розумію.

我不懂。

Wǒ bù dǒng！

Де знаходиться туалет?

厕所在哪里？

Cèsuǒ zài nǎlǐ？

*Проблеми

Фраза	Переклад	Транскрипція
Відчепись!	别打扰我！	Bié dǎrǎo wǒ！
Не чіпай мене!	别动我！	Bié dòng wǒ！
Я викличу поліцію!	我会叫警察！	Wǒ huì jiào jǐngchá！
Поліція!	警察！	Jǐngchá！
Тримайте злодія!	抓住小偷！	Zhuā zhù xiǎotōu！
Мені потрібна ваша допомога.	我需要您的帮助。	Wǒ xūyào nín de bāngzhù.
Це терміново!	这很紧急！	Zhè hěn jǐnjí！
Я заблукав.	我迷路了。	Wǒ mílùle！
Я загубив свою сумку.	我丢了我的包。	Wǒ diūle wǒ de bāo.。
Я загубив свій гаманець.	我丢了我的钱包。	Wǒ diūle wǒ de qiánbāo.
Я хворий.	我生病了。	Wǒ shēngbìngle.
Я поранений.	我伤害了。	Wǒ shānghàile.
Мені потрібен лікар.	我需要一个医生。	Wǒ xūyào yīgè yīshēng.
Можна від вас подзвонити?	我可以用您的手机打电话吗？	Wǒ kěyǐ yòng nín de shǒujī dǎ diànhuà ma?

Числа

Китайські цифри — традиційний спосіб запису чисел в китайської писемності. Інші мови, писемність яких використовує китайські символи (японська, корейська) також використовують цей запис. Існує два набору символів — звичайний запис для повсякденного використання і формальний запис (дані в дужках), що використовується у фінансовому контексті, наприклад, для заповнення чеків. Більш складні за формою символи, що використовуються у формальному записі, ускладнюють підробку — в європейських країнах з тією ж метою використовується сума прописом.

0 〇 (零): líng
1 一 (壹): yī
2 二 (贰): èr (у контексті з рахунковими словами використовується 两 liǎng)
3 三 (叁): sān
4 四 (肆): sì
5 五 (伍): wǔ
6 六 (陆): liù
7 七 (柒): qī
8 八 (捌): bā
9 九 (玖): jiǔ
10 十 (拾): shí
11 十一: shí-yī
12 十二: shí-èr
13 十三: shí-sān
14 十四: shí-sì
15 十五: shí-wǔ
16 十六: shí-liù
17 十七: shí-qī
18 十八: shí-bā
19 十九: shí-jiǔ
20 二十: èr-shí
21 二十一: èr-shí-yī
22 二十二: èr-shí-èr
23 二十三: èr-shí-sān
30 三十: sān-shí
40 四十: sì-shí
50 五十: wǔ-shí
60 六十: liù-shí
70 七十: qī-shí
80 八十: bā-shí
90 九十: jiǔ-shí

100 一百 (壹佰): yī-bǎi
101 一百〇一: yī-bǎi-líng-yī
110 一百一十: yī-bǎi-yī-shí
111 一百一十一: yī-bǎi-yī-shí-yī
200 二百: èr-bǎi or 两百：liǎng-bǎi
300 三百: sān-bǎi
500 五百: wǔ-bǎi
1000 一千 (壹仟): yī-qiān
2000 二千: èr-qiān or 两千：liǎng-qiān

10,000 一万 (壹萬): yī-wàn
10,001 一万〇一: yī-wàn-líng-yī
10,002 一万〇二: yī-wàn-líng-èr
20,000 二万: èr-wàn
50,000 五万: wǔ-wàn
100,000 十万: shí-wàn
200,000 二十万: èr-shí-wàn
1,000,000 一百万: yī-bǎi-wàn
10,000,000 一千万: yī-qiān-wàn
100,000,000 一亿 (壹億): yī-yì
1,000,000,000,000 一兆: yī-zhào

Час

Фраза	Переклад	Транскрипція
Зараз	现在	Xiànzài
Раніше	较早	Jiào zǎo
Пізніше	后来	Hòulái
Ранок	早上	Zǎoshang
День	下午	Xiàwǔ
Вечір	晚上	Wǎnshàng
Ніч	夜晚	Yèwǎn
Вранці	早上时	Zǎoshang shí
Вдень	下午时	Xiàwǔ shí
Ввечері	晚上时	Wǎnshàng shí
Вночі	夜晚时	Yèwǎn shí

Годинник

Фраза	Переклад	Транскрипція
Котра година?	几点了？	Jǐ diǎnle
Половина _____	半	Bàn
Пˈятнадцять хвилин _____	十五分钟	Shíwǔ fēnzhōng
За пˈятнадцять хвилин _____	在十五分钟内	Zài shíwǔ fēnzhōng nèi
2:00	两点	Liǎng diǎn
3:00	三点	Sān diǎn
4:00	四点	Sì diǎn
5:00	五点	Wǔ diǎn
6:00	六点	Liù diǎn
7:00	七点	Qī diǎn
8:00	八点	Bā diǎn
9:00	九点	Jiǔ diǎn
10:00	十点	Shí diǎn
11:00	十一点	Shíyī diǎn
12:00	十二点	Shí'èr diǎn
Полудень	中午	Zhōngwǔ
Північ	半夜	Bànyè

Тривалість

Фраза	Переклад	Транскрипція
_____ хвилина/хвилини/хвилин	分钟	Fēnzhōng
_____ день/дні/днів	日	Rì
_____ тиждень/тижні/тижнів	星期	Xīngqí
_____ місяць/місяці/місяців	月	Yuè
_____ рік/роки/років	年	Nián

Дні тижня

Фраза	Переклад	Транскрипція
Сьогодні	今天	Jīntiān
Вчора	昨天	Zuótiān
Завтра	明天	Míngtiān
Цього тижня/місяця/року	这星期/月/年	Zhè xīngqí/yuè/nián
Минулого тижня/місяця/року	上星期/月/年	Shàng xīngqí/yuè/nián
Наступного тижня/місяця/року	下星期/月/年	Xià xīngqí/yuè/nián
Понеділок	星期一	Xīngqí yī
Вівторок	星期二	Xīngqí'èr
Середа	星期三	Xīngqísān
Четвер	星期四	Xīngqísì
Пˈятниця	星期五	Xīngqíwǔ
Субота	星期六	Xīngqíliù
Неділя	星期日	Xīngqírì

Місяці

Фраза	Переклад	Транскрипція
Січень	一月	Yī yuè
Лютий	二月	Èr yuè
Березень	三月	Sān yuè
Квітень	四月	Sì yuè
Травень	五月	Wǔ yuè
Червень	六月	Liù yuè
Липень	七月	Qī yuè
Серпень	八月	Bā yuè
Вересень	九月	Jiǔ yuè
Жовтень	十月	Shí yuè
Листопад	十一月	Shíyī yuè
Грудень	十二月	Shí'èr yuè

Як писати час і число

Кольори

Фраза	Переклад	Транскрипція
Чорний	黑色	Hēisè
Білий	白色	Báisè
Сірий	灰色	Huīsè
Червоний	红色	Hóngsè
Синій	蓝色	Lán sè
Блакитний	天蓝色	Tiānlán sè
Жовтий	黄色	Huángsè
Зелений	绿色	Lǜsè
Помаранчевий	橙色	Chéngsè
Фіолетовий	紫色	Zǐsè
Коричневий	棕色	Zōngsè

Транспорт

Автобус і потяг

Фраза	Переклад	Транскрипція
Скільки коштує квиток до _____?
Один квиток до _____, будь ласка.
Куди їде цей потяг/автобус?
Де потяг/автобус до _____?
Цей потяг/автобус зупиняється в _____?
Коли відходить потяг/автобус до _____?

Пересування

Фраза	Переклад	Транскрипція
Як дістатися до_____?
… автовокзалу?
… аеропорту?
… вокзалу?
… готелю _____?
… гуртожитку?
… українського консульства/посольства?
… центру?
Де є багато _____?
… барів?
… готелів?
… пам'яток?
… ресторанів?
Будь ласка, покажіть на карті _____.
… вулицю
Поверніть направо
Поверніть наліво
До _____
Повз _____
Перед _____
Шукайте _____
Перехрестя
Північ
Південь
Схід
Захід
Вгору
Вниз

Таксі

Фраза	Переклад	Транскрипція
Таксі!
Відвезіть мене до _____, будь ласка.
Скільки коштує доїхати до _____?
Відвезіть мене туди, будь ласка.

Ночівля

Фраза	Переклад	Транскрипція
У вас є вільні кімнати?
Скільки коштує кімната для одного/двох?
В цій кімнаті є _____
… простирадла?
… ванна?
… телефон?
… телевізор?
Можу я спочатку поглянути на кімнату?
У вас є _____ кімнати?
… тихіші …?
… більші …?
… чистіші …?
… дешевші …?
Добре, я беру.
Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей.
Ви можете запропонувати інший готель?
У вас є _____
… сейф?
… індивідуальні сейфи?
Сніданок/вечеря враховані?
О котрій сніданок/вечеря?
Приберіть мою кімнату, будь ласка.
Не могли б ви розбудити мене о _____?
Дайте рахунок.

Гроші

Фраза	Переклад	Транскрипція
Ви приймаєте кредитні картки?
Чи не могли б ви обміняти гроші?
Де можна обміняти гроші?
Який курс обміну?
Де найближчий банкомат?

Їжа

Фраза	Переклад	Транскрипція
Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка.
Можна меню?
У вас є фірмові страви?
У вас є страви місцевої кухні?
Я вегетаріанець/вегетаріанка.
Я не їм свинину.
Сніданок
Обід
Вечеря
Я хочу ____.
… курку
… яловичини
… рибу
… свинини
… ковбасу
… сир
… яйця
… салат
… (свіжі) овочі
… (свіжі) фрукти
… тост
… макарони
… рису
… квасолі
… гамбургер
… біфштекс
… гриби
… апельсин
… яблуко
… банан
… ананас
… ягоду
… виноград
Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____
… кави
… чаю
… соку
… мінеральної води
… води
… пива
… червоного/білого вина
… горілки
… віскі
… рому
… газованої води
… апельсинового соку
… коли
Дайте, будь ласка ____.
… солі
… перцю
… масла
Офіціант!
Я закінчив.
Я наївся.
Це було чудово.
Можете прибрати зі столу.
Дайте, будь ласка, рахунок.

Бари

Фраза	Переклад	Транскрипція
Ви продаєте алкогольні напої?
Є столики?
Будьте ласкаві, одне пиво/два пива.
Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина.
Будьте ласкаві, одну пінту _____.
Будьте ласкаві, одну пляшку _____.
Тут є буфет?
Ще одну, будь ласка.
Коли ви зачиняєтеся?

Покупки

Фраза	Переклад	Транскрипція
У вас є _____ мого розміру?
Скільки це коштує?
Це занадто дорого.
Ви приймете _____?
Дорого
Дешево
Я не можу собі цього дозволити.
Я цього не хочу.
Ви мене обманюєте.
Мені це не цікаво.
Добре, я візьму.
Дайте, будь ласка, пакет.
У вас є доставка (за кордон)?
Давайте дві.
Мені потрібний/-на/-не/-ні …
… зубна паста
… зубна щітка
… тампони
… мило
… шампунь
… аспірин (знеболююче)
… ліки від застуди
… ліки від живота
… бритва
… парасолька
… лосьйон від засмаги
… листівка
… поштові марки
… батарейки
… папір
… ручка
… книги українською мовою
… журнали українською мовою
… газета українською мовою
… Назва мови-український словник

Водіння

Фраза	Переклад	Транскрипція
Я хочу взяти машину напрокат.
Я можу взяти страховку?
СТОП
Односторонній рух
Поступіться дорогою
Парковки немає
Обмеження швидкості
Заправка
Бензин
Дизельне паливо

Поліція

Фраза	Переклад	Транскрипція
Я нічого поганого не робив.
Ми один одного не зрозуміли.
Куди ви мене везете?
Мене заарештовано?
Я громадянин України.
Я хочу поговорити з консульством/посольством України.
Я хочу поговорити з адвокатом.
Я можу сплатити штраф зараз?