Кабо-Верде

Столиця	Прая
Валюта	Ескудо Кабо-Верде (CVE)
Населення	420,979 (2006)
Електрика	220V/50Hz (вилка Європейського зразку)
Телефонний код	+238
Часовий пояс	CVT (UTC-1)
Екстренна служба	+238-130 (швидка медична допомога), 131 (пожежна охорона), 132 (поліція)
Напрям дорожнього руху	праворуч
edit on Wikidata

Кабо-Верде знаходиться на заході Африки.

Зрозуміти

Кабо-Верде або ж острови Зеленого Мису. Це архіпелаг з групи вулканічних островів, який розташований на північному заході від Африки. Країна складається з 10-ти великих і 8-ми малих островів. Столиця Кабо-Верде, Прая розташовується на острові Сантьягу. Найпривабливіші для туризму острови:

• Сал, Боа-Віста;
• Фогу;
• Санту-Антал;
• Сао-Вісенте.

Острови Кабо-Верде тривалий час були безлюдними, проте у середині XV ст. їх відкрили європейці під час експедиції. Претендентами на відкриття островів є експедиційні групи 1456 року під керівництвом італійських капітанів Альвізе Кадамосто і Антоніотто Узодімаре та 1460 року, яку очолювали португалець Дієгу Гомеш і італієць Антоніо де Нолі. Колонізація розпочалась з 1462 року. Згодом ці острови стали великою перевалочною базою на шляху з Африки, і нині корінне населення — креольці, нащадки португальців та колишніх африканських рабів. Розмовляють тут на кріОлу — суміш португальської мови та західноафриканських діалектів. Але, англійську та французьку мови тут теж добре розуміють.

Одні острови вже «старі», вивітрені часом і мають неймовірно довгі багатокілометрові пляжі. Інші — відносно молоді, високі і гористі. Фогу наймолодший — тутешній вулкан висотою 2 800 метрів востаннє вивергався у 2014 році.

Острів Сал нагадує Марс. Тут є міжнародний аеропорт, переліт з Києва триває приблизно 8 годин. Також на острові розташовані найбільші і найновіші готелі. Сал вважається головним туристичним островом, як і Боа-Віста.

Боа-Віста — третій за величиною острів після Санту-Антау та Сантьягу, площею 631,1 квадратних кілометрів. Він розташований на південь від Сал і на північ від Майю. Острів, як правило, рівнинний, але на ньому є численні гори на кшталт Монте-Ештансія (найвища точка острова на 387 м), Монте-Санту-Антоніу, Роша-Ештансія, Морру-де-Арейя, Морру-Негру, Монте-Касадор, Піку-Форкаду та Монте Віжіа.

Фогу — діючий вулкан, висотою 2 829 м, розташований на однойменному острові. Кальдера вулкана Фогу.

Постійна вулканічна активність Фогу змушувала людей шукати притулок на острові Брава, який знаходиться усього за 20 км від острова Фогу. Виверження 1 680 року примусило багатьох покинути острів і поселитися на острові Брава. Останнє виверження сталося у 1995 році.

Санту-Антан — другий за величиною острів Кабо-Верде. Протяжність острова — близько 43 км в довжину, 24 км в ширину. Площа — 779 км². Населення — 47 124 особи. Найбільше місто — Рібейра-Гранді.

Сан-Вісе́нте — один з Навітряної групи островів архіпелагу вулканічного походження Кабо-Верде в Макаронезії. Другий за чисельністю населення острів — 76 140 мешканців станом на 2010 рік.

На острові розвинені рибальство та туризм. Основним джерелом доходу є комерційне використання природної морської гавані Порту-Гранді в системі міжнародних перевезень вантажів.

Сан-Вісенте — це батьківщина відомої співачки Сезарії Евори, яка народилась у Мінделу — головному міському центрі острова та другому за розмірами місті в країні. На честь Сезарії Евори названий міжнародний аеропорт, розташований на південь від міста.

Перше, що приходить на думку, коли згадають про Кабо-Верде — відома співачка Сезарія Евора. Саме вона відкрила світові музику «морна», яка нині лунає звідусіль. «Босонога діва», яка родом з Сан-Вісенте, так шанувалась, що після її смерті в 2011 році аеропорт був названий на її честь. Її потужний голос і почуття мелодії залишилися на її батьківщині, у столиці острова Мінделу.

На Сан-Вісенте можна поплавати з черепахами, проїхатися островом з зупинками на перегляд красивих місць.

Туризм

У 2000 році туризм приніс 41 мільйон доларів США для економіку Кабо-Верде. Готельна промисловість дала 2,0% ВВП у 1997 році, який зріс до 6,8% у 2001 році. До країни прибуло 115 000 у 2001 році та понад 765 000 людей у 2018 році за даними бюро статистики Кабо-Верде. Більшість цих «шукачів пригод» прибули з Великої Британії (23,6%), Німеччини (11,2%), Низьких країн (тобто Нідерландів та Бельгії), Франції, Португалії, Італії та інших країн. Менше одного відсотка туристів прибуло зі Сполучених Штатів. Переважна більшість туристів відвідує відносно рівні та менш заселені острови такі як Сал, Боа-Віста та Майо з їхніми білими піщаними пляжами. Острови Кабо-Верде мають приємний клімат протягом більшої частини року з 350 сонячними днями. Деякі з них також пропонують вражаючі гірські краєвиди. Туристам доступні дайвінг, віндсерфінг, вітрильний спорт і трекінг. На островах Сан-Ніколау, Сантьяго та Боа-Віста розвивається екотуризм. Для туристів, які цікавляться культурною спадщиною країн, місто Сідаді-Велья на острові Сантьяго було оголошено ЮНЕСКО об'єктом Всесвітньої спадщини в 1997 році, але культурний туризм до цього часу особливо не пропагується. Візова політика Кабо-Верде вимагає візи для туристів з більшості країн світу. Однак нещодавно,1 січня 2019 року, було запроваджено безвізовий режим для громадян Європейського Союзу, громадян Сполучених Штатів і Канади та громадян європейських країн за межами Шенгенської зони.

Міста

На островах Кабо-Верде розташовані такі міста:

• Прая
• Мінделу
• Санта-Марія
• Сідаде-Велья

Пра́я (порт. Praia) — столиця острівної держави Кабо-Верде. Найбільше місто країни. Розташоване на острові Сантьягу в Атлантичному океані поблизу узбережжя Сенегалу. Засноване португальцями в кінці XV століття. Населення — 113 тисяч осіб (2005). Вузол морських трансатлантичних сполучень. Серед визначних пам'яток міста — площа Албукерке, президентський палац (кінець XIX століття), етнографічний музей, монумент Діогу Гомеша (першовідкривача острова Сантьягу). Поблизу міста — курортні райони (океанські пляжі). Повна назва — Санта-Анжел-де-Ешперанса (порт. Santo Angel de Esperança, «Святий ангел надії»).

Мінделу (порт. Mindelo) — друге за величиною місто Кабо-Верде. Місто займає площу 67 км² на північному заході острова Сан-Вісенті в затоці Порту-Гранді^[en] — природної гавані, сформованої в кратері підводного вулкана діаметром близько 4 км.

Гарантом економічного розвитку Мінделу виступають торгівля та сфера послуг.

Санта-Марія (порт. Santa Maria) — рибальське та туристичне місто на півдні острова Сал, Кабо-Верде.

Санта-Марія є третім за величиною містом на Кабо-Верде і одним з небагатьох, що перевищують офіційну столицю острова Ешпаргуш за розміром і кількістю населення. Місто розташоване приблизно за 15 км на південь від міжнародного аеропорту імені Амілкара Кабрала (код IATA SID), головною міжнародної повітряної гавані Кабо-Верде, і є південним краєм асфальтованої дороги, що йде на північ до Ешпаргушу. Це один з найбільш економічно розвинених регіонів Кабо-Верде.

Велика частина території острова близько Санта-Марії плоска, суха й піщана, вкрита рідкісною рослинністю. Житловий район знаходиться біля берега океану. У 1990-х роках населення стало сильно зростати завдяки великому припливу туристів. Вулиці міста в плані становлять прямокутну мережу. На них розташовані готелі, пансіонати, ресторани, кав'ярні й крамниці (в основному, крамниці сувенірів).

Популярні туристичні активності включають в себе дайвінг, серфінг, віндсерфінг та кайтсерфінг.

15 вересня, в день Святої Марії, покровительки міста, проводиться щорічний фестиваль, що включає релігійні, спортивні та музичні заходи.

Сіда́де-Ве́ля, Сідаді-Велья (в минулому Рібейра-Гранде) — місто в Кабо-Верде, на острові Сантьягу. Найстаріше місто архіпелагу. Засноване португальцями в 1462 році. Населення міста становить 4,6 тис. осіб (2010 рік), 1990 року населення становило 2,1 тис. осіб.

Місто входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Цікаві місця

Сюди добре приїхати для тижневого відпочинку. Країна поєнує в собі пляжний вид рекреації та більш активни. Також Кабо-Верде — чудовий варіант для зимівлі в теплі. Тут можна знайти в оренду хороші апартаменти за адекватними цінами.

Країна унікальна тим, що тут збереглася первозданна природа. Мандрівників приваблюють прекрасні умови для дайвінгу (Кабо-Верде входить до світової п'ятірки найцікавіших для занурень місць), віндсерфінгу і спортивної риболовлі. Тут народився чемпіон світу з віндсерфінгу Джош Агуло, чемпіон світу з кайтсерфінгу Міту Монтейро та кілька разів проходили змагання на світову першість. А чемпіони, до речі, відкрили на Салі свої школи. Гостей Островів Зеленого Мису не залишають байдужими і місцеві карнавали і музичні фестивалі. До речі, саме ця країна подарувала світу неповторну Сезарію Евору.

Готельна база Кабо — Верде перебуває на досить високому рівні. Харчування, як правило, — система «все включено», є дитяча та доросла анімації, школи дайвінгу, контори прокату спорядження для занурення, басейни з морської і прісною водою. В якості альтернативи готелям можна орендувати котедж, віллу або апартаменти на узбережжі. Привітність і гостинність місцевого населення і релаксуюча атмосфера островів запам'ятаються Вам надовго.

Фогу — найпопулярніший острів. Вулкан Піко-де-Фого, завдяки якому він утворився, височіє майже на 2900 м. На нього можна піднятися за шість годин, якщо вийти з містечка Ча-де-Кальдерас. Для любителів екзотики на острові Фогу є пляжі з чорним вулканічним піском.

Сал — найбільш сонячний острів. Його населяє майже 20 тис. осіб, але через постійний потік гостей він набагато багатолюдніший. Дуже добре підходить для пляжного відпочинку 365 днів в році завдяки жаркому клімату, теплій і чистій воді, великій кількості ясних днів. Це популярне місце серед любителів серфінгу, тут є шість серфінг-клубів, розрахованих на різний рівень підготовки.

Акуляча бухта — Сірі лимонні акули виростають до 3,5 м завдовжки і 180 кг завбільшки. А от роблять вони це, зокрема, в невеликій, мілкій бухті біля берегів Салу. Це справжній акулячий дитячий садок. Лимонні акули — хижаки, але малими для людей безпечні. Їх приманюють до груп туристів їжею. Риб справді багато, ви точно побачите кілька з них одразу біля своїх гомілок. Гарні фото виходять, якщо знімати під водою. Для заходу у бухту потрібне спеціальне взуття типу коралових тапочок, підійдуть також крокси-сабо.

Пальмейра — жвавий порт на о. Сал. Вражає гостей красивою архітектурою, численними автентичними ресторанами. Його обожнюють дайвери за низку підводних печер і рифів, розташованих поблизу від берегової лінії міського. Соляні ванни в дрібних прибережних лагунах надають релаксуючий ефект.

Санта-Марія — місто-курорт о. Сал, що ідеально підходить для вимогливих клієнтів з високими запитами, але є цілком доступним за ціною. Фешенебельні готелі мають у своєму розпорядженні великі упорядковані територіяї. Поруч розкинулися нескінченні пляжі з шовковистим піском. Допитливі мандрівники не упускають шансу вивчити самобутню культуру Зеленого Мису, в тому числі відвідуючи Weighhouse в Старій гавані, де раніше зважували сіль перед відправкою за кордон.

Боа-Вішта — другий туристичний острів Кабо-Верде, який розташований досить близько від острова Сал. Сюди варто поїхати, щоб подивитися на місцеві споти і покататися там, а також насолодитися безкрайніми красивими пляжами і дюнами. Сал-Рей — столиця о. Боа-Вішта. Рекомендується всім любителям африканської екзотики, щоб зануритися в живу атмосферу Чорного континенту, а також підібрати рідкісні сувеніри — дерев'яні прикраси, яскраві тканини з феєричними мотивами, посуд та інші кустарні вироби, яких не знайти в магазинах Європи.

Мінделу — цікаве місто на о. Сан-Вісенте з унікальними нетрями, де жителі не відмовляються від традицій предків, але активно вбирають нові віяння. Славиться приголомшливим нічним життям, де музичні клуби і бари закриваються лише вранці, коли на рибний ринок завозять нічний улов.

Санту-Антау — найкрасивіший і найзеленіший острів Кабо-Верде, зовсім не схожий на інші острови архіпелагу. Це місце походження місцевого грогу і кави. Острів є найбільш популярним у шанувальників пішого туризму, тут можна здійснити міні-сафарі на джипах або велосипедах по зелених пагорбах острова і помилуватися його химерним ландшафтом, а потім відпочити на пляжах східного узбережжя.

Як дістатись

Мова

Крео́льські мо́ви — мови, що сформувалися на базі піджинів і стали рідними (першими) для певної спільноти своїх носіїв.

Процес формування піджину (піджинізація) проходить в умовах ситуативно обмежених контактів носіїв мови-джерела з носіями інших не схожих на неї мов. Піджин може стати рідною мовою для деякого етносу, розширюючи при цьому свої комунікативні функції, ускладнюючи структуру, перетворюючись на «нормальну» мову. Процес перетворення піджину на креольську мову називають креолізацією.

Креольські мови поширені в Африці, Азії, Америці і Океанії (25-30 млн мовців).

Наприклад, на базі англомовних піджинів сформувалися креольські мови джагватаак (Ямайка), сранан-тонго (Суринам), сарамакка і джука (Суринам), гаянська креольська мова (Гаяна), кріо (Сьєрра-Леоне, Гамбія та Екваторіальна Гвінея), ток-пісін (Папуа Нова Гвінея), , сингліш (Сінгапур) креольські мови Соломонових Островів, Тринідаду і Тобаго та ін.; на французькій основі — креольські мови Гаїті, Маврикію, Сейшельських островів, Гваделупи, Мартиніки, Гренади тощо; на іспанській основі — пап'яменто (острови Аруба, Бонайре, Кюрасао), замбоангеньйо, кавітеньйо, тернатеньйо (Філіппіни) тощо; на португальській основі — креольські мови Гвінеї-Бісау та Кабо-Верде, Сенегалу та ін.

В Африці та Океанії існують мови, частково подібні за своєю структурою до креольських мов, але сформовані у процесі взаємодії між автохтонними мовами, без піджинізації, наприклад санго (ЦАР), кітуба (Заїр, на базі мови кіконго), хірі-моту (Папуа Нова Гвінея, на базі мови моту) та інші. Такі мови називають креолізованими або койнезованими (див. Койне).

Зв'язок

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!