У розмовниках транскрипції є невід'ємною частиною, яка допомагає мандрівникам краще зрозуміти вимову слів чи фраз. Хоча звуки у кожній мові свої і не завжди схожі на українські, але розмовник є першою допомогою при перебуванні за кордоном, тому бажано для транскрипцій використовувати як українські літери, так і МФА. Не слід забувати, що не всі знайомі з МФА, а розмовник не є словником. * Обов'язковим є наступне:
Транскрипції, зроблені за допомогою української абетки, мають іти першими.
Транскрипції МФА є уточнюючими.
На початку розмовника мають бути вказані основні буквосполучення та їх прочитання у МФА та українськими літерами. Зокрема слід навести варіанти, як [геллоу/хеллоу], з поясненням причин різних варіантів (оскільки англійське h це щось середнє між г та х).
Допускаються паралельні написання транскрипцій, на кшталт вище наведеного [геллоу/хеллоу] для варіантів передачі літери Н українською мовою. Додавати нові варіанти слід у зносках для легкості читання основного тексту.
