Богодухів

Богодухів місто районного підпорядкування в Україні, центр Богодухівського району Харківської області. Розташований на північному заході Харківської області.

Зрозуміти

До виникнення міста тут існувало поселення, відоме як Дяків Острог, котре вперше згадане 1571 року. 1662 року на місці Дякова острога була збудована прикордонна фортеця для оборони Слобожанщини та Півдня від нападу татар. 1668 року фортеця називалася Богодухівська Гать. Сучасна назва релігійного походження вперше зустрічається в царському указі від 21 червня 1672 року. Місто Богодухів розташоване на північному заході від обласного центру м. Харкова на 50° пн.ш. і 35° с.д., у лісостеповій зоні України. Площа лісових масивів близько 20 % від загальної площі району. Богодухів розташований на правому, підвищеному, порізаному балками та ярами мальовничому березі річки Мерла, яка орієнтована в широтному напрямку. Колись це була повноводна річка, але з часом вона обміліла. Лише весною вона іноді розливається і виходить із берегів, що призводить до підтоплення ближніх поселень та пасовищ. Висота міста над рівнем моря 186 м. Магнітне відхилення +6°. Площа території міста 1623 га, 43 відсотки з яких забудовані.

Історія

В описі прикордонних сторожових постів 1571 тут згадується Дяків Острог.

Датою виникнення міста вважають 1662, коли сюди на постійне поселення прибули з-за Дніпра 1 204 українця на чолі з отаманом Тимофієм Крисою. У районі є село, назване його ім'ям. Серед новоприбулих було 33 чоловіки міщан, решту переселенців становили селяни. Одержавши допомогу від російського уряду, вони побудували житла, а також досить міцне на той час укріплення — дубовий острог і земляний вал, обведений глибоким ровом. Вже у 1668 р. козаки дали рішучу відсіч великому загонові кримських татар. У 1680 році Богодухів зазнав нового нападу татар. У боротьбі з ворогом тоді загинуло 49 осіб., 184 особи татари захопили в полон. Вони знищили і забрали також чимало хліба, худоби, вуликів та іншого майна, спалили 312 дворів.

Великого бідування зазнали мешканці міста в 1708–1709, під час Північної війни. Шведські вояки пограбували багато навколишніх сіл. Виступаючи проти ворога, місцеве населення організовувало партизанські загони. Економічному розвиткові Богодухова сприяло його вигідне географічне положення — тут пролягав великий шлях, що з'єднував полкові міста Харків та Охтирку. З 1681 по 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.

У 1781 Богодухівська слобода отримує статус міста. У цьому ж році затверджується герб Богодухова.

Основним господарським заняттям населення міста було землеробство. Розвивалися також різні промисли. Богодухівські чинбарі добре вичинювали шкіри, а чоботарі шили взуття. Уже на початку XVIII століття Богодухів був своєрідним центром ремісничого виробництва. В документах цього часу зазначається, що головне заняття жителів є шкіряне діло. У 1780-х в місті працювало 10 винокурень на 25 казанів, содовий завод, водяний та паровий млини. Зі зростанням населення млинарство набирало дедалі більшого розвитку.

Значні соціально-економічні зрушення відбулися в житті Богодухова наприкінці XVIII та на початку XIX століть. Досить швидко зростало населення. У 1787 в Богодухові — тоді вже значному місті Харківського намісництва — проживало 6 154 мешканці. На початок XIX століття тут налічувалося 3 959 мешканців тільки чоловічої статі, з них 382 купці, ремісники та інші міщани. Розвивалися ремесла, всіляко підтримувалась і заохочувалась торгівля. Чимало мешканців міста займалося чумацьким промислом. Серед них були досить заможні підприємці.

У 1831 в Богодухові була епідемія холери.

У 1860 в місті проживало 10 552 особи, із них 111 купців, 1 717 міщан і цехових, інші були зайняті у сільському господарстві.

За даними на 1864 у повітовому місті Богодухівського повіту мешкало 10069 осіб (5189 чоловіків та 4880 жінок), налічувалось 1363 дворових господарств, існували 5 православних церков, повітове та приходське училища, лікарня, поштова станція, 5 цегельних заводів, паровий млин, відбувалось 6 ярмарків на рік та 2 базари на тиждень.

За даними перепису 1897 кількість мешканців зросла до 11 752 (5 570 чоловіків та 5 992 жінки).

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1225 жителів міста.

Як дістатись

Що відвідати

У центрі міста розташований Меморіал Слави на згадку про події нацистсько-радянської війни. Перед скульптурним комплексом розташовано Вічний Вогонь. Щороку 8 травня, коли відбуваються урочистості з приводу Дня Перемоги, та 7 серпня, коли святкують День Визволення міста від німецьких загарбників та загарбання радянськими, саме тут відбувається офіційна частина церемонії. Меморіал розташований у міському парку. Також є пам'ятник воїнам-танкістам — визволителям міста. Він розташований при виїзді з Богодухова у напрямку міста Суми. У Богодухові з 40-х років була розташована військова частина. Після її ліквідації приміщення штабу використовуються під тваринницьку ферму, а на території, яка належить Міністерству оборони, влаштовано експозицію військової техніки. У місті є також Краєзнавчий музей.

Де поїсти

Де зупинитись

Де навчатись

Школа № 1 (КЗ "Богодухівський ліцей №1") Школа № 2 (КЗ "Богодухівський ліцей №2") Школа № 3 (ліцей) Музична школа (школа мистецтв імені В. Т. Борисова) Спортивна школа Медичне училище Професійний аграрний ліцей

Куди далі

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!